AI tools

Владислав Тарновський

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Владислав Тарновський

Влади́слав Тарно́вський, граф гербу Леліва (пол. Władysław Tarnowski, 4 червня 1836(18360604)[1], Вороблевичі, нині Дрогобицького району — 19 квітня 1878, акваторія біля Сан-Франциско — польський піаніст, композитор, поет, драматург і перекладач. Двоюрідний брат Станіслава Тарновського.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тарновський.
Коротка інформація Владислав Тарновський, Władysław Tarnowski ...
Владислав Тарновський
Władysław Tarnowski
Thumb
Зображення
Владислав Тарновський. Портрет роботи Маврикія Ґоттліба. 1877 рік.
Основна інформація
Дата народження4 червня 1836(1836-06-04)
Місце народженняВороблевичі, Австро-Угорщина
Дата смерті19 квітня 1878(1878-04-19) (41 рік)
Місце смертіакваторія біля Сан-Франциско, США
Причина смертіінфаркт міокарда 
Роки активності1850 - 1878
Громадянство Австрійська імперія→
 Австро-Угорщина
Національністьполяк
Професіякомпозитор, піаніст, поет, драматург і перекладач
ОсвітаЯгеллонський університет, Паризька консерваторія, Лейпцизька консерваторія
Інструментифортепіано
Мовапольська 
ЖанрМузика: опера, камерні та фортепіанні твори, пісня
Література: вірш, драма, новела, есей
ПсевдонімиErnest Buława (Ернест Булава)
ЗакладКолеж де Франс 
ГербThumb
Твори у Вікіджерелах

Цитати у Вікіцитатах

 Файли у Вікісховищі 
Закрити
Thumb
Львів, вулиця Грушевського, 2. Колишній костел святого Миколая (нині Покровська церква УПЦ КП). Ліворуч — будинок, у якому до 1853 року містився Єзуїтський конвікт.
Thumb
Школа у Вороблевичах. Фрагмент картини Артура Ґроттґера. 1865. Цілком можливо, що на картині зображено самого Владислава Тарновського.

Біографічні дані

Узагальнити
Перспектива

Владислав народився в родині Валер'яна Спицимира і Ернестини Тарновських. Мав брата Станіслава і сестру Марію. Виховувався під наглядом гувернера, 1840 року залишився без матері. Був дуже здібний до музики. Місцевий органіст навчив хлопчика читати ноти, і той удома вправлявся за фортепіано. За родинними переказами, Владислава ще маленьким показали Шопенові. Документально це не підтверджено. У свої чотирнадцять років Владислав Тарновський уже складав музику й писав вірші. Потяг до мистецтва посилився від того, що Тарновські приятелювали з родиною Ґроттґерів і ті бували у Вороблевичах. Владислав подружився з Артуром Ґроттґером. З 1845 чи 1846 року навчався у Львівському єзуїтському конвікті (школі-інтернаті) при костелі святого Миколая, а тоді — в Краківській[2] гімназії. Вступив на правничий і філософський факультети Ягеллонського університету, який закінчив у 1857 році[1], згодом, всупереч батьковій волі, студіював у Паризькій консерваторії, в Данієля Обера. Там приятелював з музикантом і музикознавцем Альбертом Совінським і з істориком та етнографом Францишеком Духінським. 1861 року батько помер, і в день похорону згорів фільварок у Вороблевичах. Владислав, як найстарший син, перейняв господарювання маєтком і помалу відновлював втрачене. Збирав твори мистецтва й відкрив музей у своїй садибі. Збудував у селі школу, винайняв учителя й купував для учнів книжки та зошити. За свідченнями вороблевицьких старожилів, його небіж Ян Конті, син брата Станіслава, своїм коштом відбудував у селі церкву, споруджену його предками у XVIII столітті й зруйновану під час Першої світової війни, а після встановлення радянської влади був розстріляний в Биківні 1940 році. Владислав Тарновський на певний час перервав навчання, щоб узяти участь у Польському повстанні 1863 року. Працював у львівській організації, що допомагала повстанцям, був секретним зв'язковим між Галичиною та Національним урядом у Варшаві[3]. Також воював у складі plзуавів-смертників[4][5]. Там же й склав військову пісню «Jak to na wojence ładnie, kiedy ułan z konia spadnie»[6], донині популярну, хоча й перероблену.

Після того, як придушено повстання, Владислав Тарновський вступив до Лейпцизької консерваторії, де навчався в Ігнаца Мошелеса (фортепіано) і Ернста Фрідріха Едуарда Ріхтера (композиція). У 1863—1865 роках анонімно опублікував у Лейпцигу три випуски поетичних творів під загальною назвою «Вірші студента» (пол. Poezye Studenta). З 1867 по 1870 рік він вдосконалював свою майстерність у Римі під керівництвом Ференца Ліста. Той цінував свого учня, порівнював його з Антоном Рубінштейном i Гансом фон Бюловом і сам виконував твори Тарновського.

Тарновський концертував у Вроцлаві (1860 i 1875, виконував також свої твори), Відні й Римі[7], Венеції та Флоренції (1872), Парижі (1873) й Львові (1875), гастролював у Греції, Сирії та Єгипті. Певний час жив в Індії та Японії, зацікавившись східними культурами. Водночас публікував у польській пресі вірші під псевдонімом «Ернест Булава» (пол. Ernest Buława). Окремими виданнями вийшли у світ, зокрема, його надруковані у Львові містерія за біблійними мотивами «Ісаак» (1871) та дві драми — «Карлінські» (Karlińscy, 1874), «Йоанна Ґрей» (Joanna Grey, 1874).

Вільно володіючи англійською, німецькою, французькою й італійською мовами, він переклав польською низку творів Вільяма Шекспіра, Персі Біші Шеллі, Вашинґтона Ірвінґа, Генріха Гейне, Максиміліана Берна, П'єра Корнеля. У доробку є також драматична містерія «Майя» Анджело де Ґубернатіса, з яким Тарновського зблизило захоплення Сходом, і фахова книжка Франца Бренделя «Нарис історії музики».

Тарновський був також меценат (підтримував, зокрема, Анджея Грабовського).

Серед композицій Тарновського — опера «Ахмед, або Пілігрим кохання» (пол. Achmed, czyli Pielgrzym miłości, 1875, на власне лібрето за мотивами «Альгамбри» Вашинґтона Ірвінґа), струнний квартет ре мажор, Фантазія для скрипки і фортепіано, фортепіанні та вокальні твори.

Владислав Тарновський помер від інфаркту, подорожуючи з Японії до США на кораблі «Пацифік» (Pacific). Смерть настала вже на підході до Сан-Франциско. Похований у Вороблевичах.

Thumb
Владислав Тарновський в арабському одязі під час мандрівки. Гравюра роботи А. Регульського за рисунком Ф. Теґаццо. 1878.

Музичні композиції

Камерні

Фортепіанні

Аве Марія
  • Andantino pensieroso (Echo Muzyczne, Варшава, 6, 17 XII 1878)
Andantino pensieroso

Ноктюрни і романси

Пісні

Соло:
  • Marsz ułański — інакше Pieśń żołnierza і Marsz żołnierzy Langiewicza, який починається словами: «A kto chce rozkoszy użyć»; сьогодні більш відомий зі слів «Jak to na wojence ładnie» (перші публікації: Kieszonkowy słowniczek polski z melodiami, Познань, 1889, видавництво Й. Лайтґебера/J. Leitgeber i Piosenka wojenna, Львів, 1908, видавництво Б. Полонецького/B. Połoniecki, відповідно)
З фортепіанним акомпанементом:
Still klingt das Glocklein durch Felder — супровід пісень
  • Klänge Und Schmerzen (Лейпциг, близько 1870, видавництво Х. Е. Канта)
  • Nächtliche Regung (Лейпциг, близько 1870, видавництво Х. Е. Канта)
  • Mein Kahn [Архівовано 29 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  • Strofa dello Strozzi e la risposttadi Michalangelo (видавництво Царіша/Carisch)[16]

Сценічні твори

  • Achmed oder Pilger Liebe (на власне лібрето. Опубліковано партію фортепіано, Лейпциг, близько 1875, видавництво Р. Форберґа)
  • Karlińscy [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] (музика до власного драматичного твору, Львів, 1874, видавництво Ґубриновича і Шмідта)
  • Joanna Grey [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (музика до власного драматичного твору, Відень, 1875, видавництво Кратохвіла)

Літературні твори

Узагальнити
Перспектива

Поетичні збірки

  • Poezye studenta (томи 1-4, з 1863-65 років):
  • Poezye Studenta — том 1. (Лейпциг, 1863, видавництво Ф. А. Брокгауса/F.A. Brockhaus)
  • Poezye Studenta — том 3. (Лейпциг, 1865, видавництво Ф. А. Брокгауса)
  • Poezye Studenta — том 4. (Лейпциг, 1865, видавництво Ф. А. Брокгауса)
  • Krople czary [Архівовано 12 березня 2014 у Wayback Machine.] (Лейпциг 1865, видавництво Павла Роде/Paweł Rhode)
  • Sonety tatrzańskie (1865)
  • Szkice helweckie [Архівовано 25 грудня 2013 у Wayback Machine.] i Talia [Архівовано 19 травня 2014 у Wayback Machine.] (Лейпциг, 1868, видавництво Павла Роде)
  • Piołuny (Дрезден, 1869, друкарня Ю. І. Крашевського)
  • Nowe Poezye (1872, видавництво Зайферта і Чайковського/Seyfert i Czajkowski)
  • Kochankowie ojczyzny (поема, 1872)
  • Obrazy z kraju (1877)

Вірші

  • Na śmierć Żołnierza Polskiego Marcina T. (орієнтовно 1862, книжкове видання 1865)
  • Do Władysława Zwierkowskiego i Filipa Kahanego (після 1863)
  • Bądźmy gotowi (1865)
  • Na śmierć Juliusza T. (1865)
  • Do S… T… (опубліковано 1865)
  • Krzyk sarmatki (1867)
  • Modlitwa niemego
  • Na dymissyę Belkredego (1867)
  • Prywata a doktrynerka (1868)
  • Kolibry (1868)
  • Pamięci Sierakowskiego (1868)
  • Pamięci Jurgensa (1868)
  • Pamięci Mieczysława Romanowskiego (1868 або раніше)
  • Pamięci Traugutta (1868 або раніше)
  • Modlitwa niemego (1868)
  • Kwestya szkółek (1868)
  • Z płomieni (1869)
  • Tryumfator (програма до симфонії) (1869)
  • Pamięci J. K. Turskiego (1870)
  • Praxytel i Fryne [Архівовано 19 травня 2014 у Wayback Machine.] (1871)
  • Neapol (1875)
  • Pomnik Bielowskiego [Архівовано 22 травня 2014 у Wayback Machine.] (1876))
  • Naśladowanie z arabskiego (1876)
  • Tęcze wspomnień (1876)
  • Odwiedziny u Kanarisa (1876)
  • Wspomnienie Skinderowi Paszy (1876)
  • Nad brzegami Barada (1877)
  • Tęsknota ducha (1878)

Пісні

  • Podzwonne (1857)
  • Jak to na wojence ładnie
  • Na bagnety (1863)
  • Pieśń druga z Lutni (1863)
  • Piołunowy hymn (1865)
  • Oda na cześć Żuawów nieśmiertelnych (1865)
  • Hymn wiosenny (1866)
  • Córeczka grabarza (1869)
  • Madonno moja (1875)

Драми

Thumb
Видання трагедії «Карлінські». Львів, видавництво Ґубриновича і Шмідта, 1874.
Thumb
Видання трагедії «Йоанна Ґрей». Львів, видавництво Ґубриновича і Шмідта, 1874.
  • Izaak [Архівовано 22 травня 2014 у Wayback Machine.]. (Львів, 1871)
  • В серії Ernesta Buławy Utwory Dramatyczne:
    • Toм I — Karlinscy [Архівовано 19 травня 2014 у Wayback Machine.]. Львів, видавництво Ґубриновича і Шмідта, 1874
    • Toм II — Joanna Grey [Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.]. Львів, видавництво Ґубриновича і Шмідта, 1874 (з цим драматичним твором пов'язана увертюра Владислава Тарновського, але її долучили пізніше)
    • Toм III — Ostatnie sądy kapturowe i Finita la comedia (згадані в томі II; опубліковані, ймовірно, також у видавництві Ґубриновича і Шмідта),
  • Achmed, pielgrzym miłości (лібрето німецькою мовою Achmed oder die Pilger der Liebe [Архівовано 4 квітня 2022 у Wayback Machine.])

Проза

Переклади

I. Dwie dusze (1872),
II. Trzech muzykantów (1872),
III. Kwiat tajemniczy (1872),
IV. Młodzian Jeziora(1869, вид. 1872),
V. Zwiędły liść (1872), Владислав Тарновський видавав документи з вороблевицького архіву:

Вірші й тексти музичних творів Владислава Тарновського, його статті, рецензії на літературні та музичні твори публікувалися в різних виданнях, як-от Ruch literacki, Tygodnik ilustrowany, Gazeta Narodowa, Dziennik Literacki, Dziennik Poznański, Gazeta Polska (Чикаго), Mrówka, Świt, Tydzień Polityczny, Naukowy, Literacki i Artystyczny (виходив у Дрездені під редакцією Ю. І. Крашевського) і Kłosy.

Примітки

Бібліографія

Зовнішні зв'язки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.