Владислав Серчик

|портрет=

Владислав Анджей Серчик
Władysław Andrzej Serczyk
Народився	23 липня 1935(1935-07-23) Краків
Помер	5 січня 2014(2014-01-05) (78 років) Ряшів
Поховання	Раковицький цвинтар
Країна	Польща
Національність	поляк
Діяльність	історик
Alma mater	Ягеллонський університет
Галузь	історія
Заклад	Ряшівський університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історії
Партія	Польська об'єднана робітнича партія
Нагороди	Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест) Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест) Орден Відродження Польщі (Лицарський Хрест) Хрест Заслуги (Польща) Заслужений діяч культури Польщі

Владислав Анджей Серчик (пол. Władysław Andrzej Serczyk; 23 липня 1935, Краків — 5 січня 2014, Ряшів) — польський історик-україніст.

Біографія

Народився в Кракові. Закінчив Ягеллонський університет, там же розпочав наукову кар'єру. Докторат склав 1963, габілітувався 1968. Із 1976 — професор, 1974—1978 — директор Бібліотеки Ягеллонської. 1986—1996 очолював Заклад історії Східної Європи філії Варшавського університету в Бялостоку (Польща). Із 1997 працював ув Інституті історії Університету в Ряшеві (Польща). Праці Серчика відіграли вагому роль у пропаганді знань з історії України в польському інтелектуальному середовищі, а також сприяли витворенню об'єктивного погляду на минуле польсько-українських взаємин. В останні роки цікавився проблемами історіографії та методології, очолював польсько-українську підручникову комісію.

Публікації

Автор близько 300 наукових праць (з них 30 — окремі видання), низки досліджень з історії Росії.

• «Koliszczyzna» (1968)
• «Lenin w Krakowie i na Podhalu» (1970)
• «Piotr Wielki» (1973)
• «Katarzyna II carowa Rosji» (1974)
• «Iwan IV Groźny» (1977)
• «Wielka Socjalistyczna Rewolucja Październikowa. Zarys historyczny» (1977)
• «Historia Ukrainy» (1979)
• «Połtawa 1709» (1982)
• «Na dalekiej Ukrainie. Dzieje Kozaczyzny do 1648 roku» (1986)
• «Poczet władców Rosji. Romanowowie» (1992)
• «Na płonącej Ukrainie. Dzieje Kozaczyzny 1648—1651» (1998)

Нагороди і відзнаки

• Командорський хрест Ордена Відродження Польщі (2010)^[1]
• Офіцерський хрест Ордена Відродження Польщі (1999)^[2]
• Кавалерський хрест Ордена Відродження Польщі
• Золотий Хрест Заслуги
• Заслужений діяч культури Польщі

Примітки

1. RP, Kancelaria Sejmu. Internetowy System Aktów Prawnych. isap.sejm.gov.pl. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 11 грудня 2016.
2. RP, Kancelaria Sejmu. Internetowy System Aktów Prawnych. isap.sejm.gov.pl. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 11 грудня 2016.

Джерела та література

• І. Чорновол. Серчик Владислав [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 546. — ISBN 978-966-00-1290-5.