Винничук Лазар

Лазар Винничук (1 грудня 1849, с. Угринів Долішній (нині Угринів Тисменицького району Івано-Франківської области) — 1918 (іноді 1919^[1][2]), там само) — український громадсько-політичний, культурний та кооперативний діяч, педагог.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Винничук.

Лазар Винничук
Народився	1 грудня 1849(1849-12-01) Угринів Долішній
Помер	1918 чи 1919 Угринів Долішній
Країна	Австрійська імперія  Австро-Угорщина  ЗУНР
Діяльність	український громадсько-політичний та кооперативний діяч, педагог
Посада	посол до Галицького сейму[d]
Партія	УНДП
Конфесія	УГКЦ
Рід	Винничуки
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 1 грудня 1849 року в с. Угринів Долішній (нині Угринів Тисменицького району Івано-Франківської области, Україна)

Війт, директор початкової школи села Угринів Долішній біля Станиславова (нині передмістя Івано-Франківська). Посол Галицького Сейму у 1895—1901, 1908—1914 роках (зокрема, представляв Українську національно-демократичну партію в Галицькому Сеймі Х скликання 1913—1914 років^[3]). Делегат Української Національної Ради ЗУНР. Батько 10 дітей. Політичний опонент селянського посла Галицького сейму, уродженця Угринова Долішнього^[4] Івано-Франківської области Йосифа Гурика (зокрема, вони, а також соціаліст Мартин Королюк кандидували в одному окрузі під час виборів до Галицького сейму 1908 року^[5]). Разом з Йосифом Гуриком вони були організаторами великого кооперативного господарства.^[4]

Примітки

1. Некрополі України [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — 1999. — Т. 9. — С. 227.
2. Просвіта Івано-Франківська: минуле і сучасне [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 52.
3. Перший комендант УСС. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 14 квітня 2016.
4. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 128.
5. Kurjer Stanislawowski. — 1908. — № 1173 (1 marca). — S. 1. (пол.)

Джерела

• Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму [Архівовано 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2.