Викликаємо вогонь на себе

«Викликаємо вогонь на себе» — радянський чотирисерійний військово-історичний телевізійний художній фільм режисера Сергія Колосова, знятий в 1964 році за мотивами однойменної повісті Овідія Горчакова і Януша Пшимановського. Приурочений до 20-річчя перемоги над нацистською Німеччиною. Заснований на реальних подіях, що відбулися в роки війни на Брянщині, під час нацистської окупації в 1942—1943 роках. Присвячений світлій пам'яті Яна Маньковського, Костянтина Поварова, Івана Алдюхова, Анни Морозової і багатьох інших партизан, підпільників, розвідників, які воювали і загинули на Брянщині. Всесоюзний телевізійний показ відбувся з 18 по 22 лютого 1965 року, а в кінотеатрах країни — 18 лютого 1969 року. Картина вважається першим радянським телевізійним серіалом.

Викликаємо вогонь на себе
рос. Вызываем огонь на себя
Жанр	військово-історичний фільм
Режисер	Сергій Колосов
Сценарист	Сергій Колосов Овідій Горчаков Януш Пшимановський
У головних ролях	Людмила Касаткіна Олена Корольова Ізольда Ізвицька
Оператор	Володимир Яковлєв
Композитор	Альфред Шнітке
Художник	Леонід Платов Михайло Карташов
Кінокомпанія	«Мосфільм» ТО «Екран»
Тривалість	309 хв. (4 серії)
Мова	російська, німецька і польська
Країна	СРСР
Рік	1964
IMDb	ID 0056793

Сюжет

Фільм оповідає про реальні події часів німецько-радянської війни, що відбувалися в 1942—1943 роках в німецькому тилу на Брянщині, в селищі Сеща. Аня Морозова, двадцятиоднорічна місцева жителька, під час відступу Червоної армії навесні 1942 року йде разом з нею, але потім, повернувшись в числі інших біженців, яким не вдалося дістатися до своїх, виявляє, що її будинок розбомблений, а рідних нікого не залишилося. Аня, яка до війни працювала бухгалтером у місцевій військовій частині, влаштовується прачкою на німецький військовий об'єкт і поступово знаходить своїх довоєнних подруг, які згодом стали ядром організованої нею підпільної групи. Для наближення перемоги Анна виходить на зв'язок з місцевою партизанської бригадою, для якої вона відома під псевдонімом «Резеда». Метою радянського командування є знищення стратегічно важливого військового об'єкта — сещинського військового аеродрому, захопленого німецькими військами під час стрімкого наступу на початку війни, де гітлерівці розмістили свою військово-повітряну базу, яка налічує до трьохсот німецьких бомбардувальників, і звідки завдавали бомбових ударів по Москві. Територія в радіусі п'яти кілометрів навколо авіабази перетворена загарбниками в неприступну фортецю. Перед підпільною групою під керівництвом Морозової ставиться завдання добувати цінні розвідувальні відомості про авіабазу супротивника і передавати їх через партизанів у Москву, організовувати диверсії для вибуху німецьких літаків і виведення з ладу іншої військової техніки ворога. Згодом місцеве підпілля розширюється, стає інтернаціональним (радянсько-польсько-чехословацьким). Групі Морозової вдається знайти підхід до аеродрому через налагодження зв'язку з поляками, які працюють аеродромними техніками. Інтернаціоналісти діють зухвало: створюють на аеродромі пост наведення для радянських літаків, що завдають бомбові удари по гітлерівській авіабазі, здійснюють прямі диверсії, встановлюючи магнітні міни в бомбові відсіки відлітаючих на завдання ворожих бомбардувальників. На слід підпільників виходить німецька контррозвідка. Радянські патріоти несуть важкі втрати, проте, завдяки спільній операції диверсійних груп і партизан, стратегічний військовий об'єкт вдається знищити. Мова у фільмі йде про реальний військовий аеродром Сеща, який був зруйнований бомбовим ударом радянської авіації у вересні 1943 року в ході операції зі звільнення території Брянщини від німецько-фашистських загарбників.

У ролях

• Людмила Касаткіна — Анна Опанасівна Морозова, радянський розвідник, радист, керівник міжнародної підпільної організації
• Олена Корольова — Лідія Корнєєва
• Ізольда Ізвицька — Паша, офіціантки з казино, подруга Ані
• Олександр Лазарев (старший) — Федір Семенович Данченко, командир партизанського загону
• Станіслав Чекан — Семен
• Олексій Інжеватов — Іван Алдюхов
• Олег Єфремов — «дядя Вася», зв'язковий
• Павло Пацл — Венделін Робличка
• Олександра Данилова — жителька села
• Юзеф Дур'яш — Ян Маньковський
• Маріан Коциняк — Ян Тима
• Євген Шутов — Афанасій Калістратович Морозов, батько Ані
• Анна Павлова — Євдокія Федотіївна Морозова, мати Ані
• Валентина Бєляєва — Марія
• Ада Войцик — тітка Варя
• Ніна Крачковська — Женя
• Вільгельм Косач — Костянтин Поваров, «поліцай»
• Ролан Биков — Терех, поліцай
• Борис Чирков — Гаврило Онуфрійович Сінаков, староста
• Володимир Осенєв — перекладач
• Ервін Кнаусмюллер — Арвайлер, полковник
• Олександр Александровський — Вернер, оберштурмфюрер
• І. Мюллер — Шульц, лейтенант
• Л. Шумахер — Еріх («Щасливчик»)
• Е. Деранг — Альфред Байзлер, авіатехнік
• Данило Нетребін — Кузьмич
• Володимир Маренков — Бородкін
• Алевтина Румянцева — прачка
• Хайнц Браун — офіцер Арвайлера
• Петро Соболевський — офіцер Арвайлера
• Юрій Коміссаров — Анатолій, зв'язковий з Москви
• Валентина Березуцька — жінка в шалі біля шлагбаума
• Олександр Сілін — в 1-й серії читає переклад німецьких діалогів
• Микола Корноухов — партизан загону Федора
• Дмитро Масанов — Павло Михейович
• Серафима Холіна — прачка
• Віктор Речман — німець (1-а серія)
• Леонід Євтіф'єв — німець-охоронець (4-а серія)

Знімальна група

• Режисер — Сергій Колосов
• Сценаристи — Сергій Колосов, Овідій Горчаков, Януш Пшимановський
• Оператор — Володимир Яковлєв
• Композитор — Альфред Шнітке
• Художники — Леонід Платов, Михайло Карташов

Посилання

• Викликаємо вогонь на себе на сайті IMDb (англ.)