Верховний Імператор Японії

Верховний Імператор Японії (яп. 太上天皇, だいじょうてんのう / だじょうてんのう, дайдзьо-тенно / дайсьо-тенно) — титул Імператора Японії, що зрікся трону й вийшов у відставку^[2]. Скорочена назва: Верховний Імператор (яп. 上皇, じょうこう, дзьоко). Часто перекладається європейськими мовами як екс-Імператор Японії.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Верховний Імператор.

Верховний Імператор Японії
Тип	Ranking (East Asian imperial houses)d
Попередник	імператор Японії

Емблема Верховного Імператора Японії — 16-пелюсткова хризантема на червоно-блідому тлі[1].

Титул

Титул Верховного Імператора має китайське походження. Китайський Син Неба, який йшов у відставку зі свого посту, називався тайшан-хуан — «Верховний господар»^[3] або тайшан-хуанді — «Верховний імператор»^[2][4]

У Японії титул Верховного Імператора був використаний у 7 столітті, за правління Імператора-жінки Суйко. Від того часу його отримували 62 особи.

У середньовічних японських джерелах Верховний Імператор Японії часто називається Імператором-затворником (院, いん, ін). Ця назва походить від японської назви садиби або павільйону (院, いん, ін), в якому мешкав відставний монарх зі своєю прислугою, відсторонившись від великої політики. Верховних Імператорів продовжували називати «затворниками» навіть після 1086 року, коли екс-Імператор Сіракава порушив традицію і став активно втручатися у державні справи з метою послабити придворну аристократію і посилити контроль Імператорського дому над країною. Стан, втручання Верховних Імператорів Японії у політику тривав до 1840 року і отримав у японській історіографії назву «правління Імператорів-самітників» — інсей. Зазвичай, відставні монархи приймали постриг буддистського монаха і називалися Імператорами-ченцями (法皇, ほうおう, хоо).

Останнім Верховним Імператором був призначений Імператор Кокаку, який передав свій пост Імператора у 1817 своєму наступнику. У середині 19 столітті титул Верховного Імператора був скасований.

Синоніми титулу

Кандзі	Транскрипція	Переклад
下居帝	おりいのみかど	Відставний Імператор
院	いん	Імператор-затворник
法皇	ほうおう	Імператор-чернець
仙洞	せんとう	Імператор-печерник

Список

Верховні Імператори			Правління Верховних Імператорів
Ім'я	Зречення	Отримання титулу	Початок	Кінець
Імператор Саймей	12 липня 645
Імператор Дзіто	22 серпня 697	22 серпня 697
Імператриця Ґеммей	жовтень 715	жовтень 715
Імператор Ґенсьо	березень 724	березень 724
Імператор Сьому	19 серпня 749	19 серпня 749
Імператор Кокен	7 вересня 758	7 вересня 758
Імператор Конін	травень 781	травень 781
Імператор Хейдзьо	8 травня 809	8 травня 809
Імператор Саґа	29 травня 823	29 травня 823
Імператор Дзюнна	22 березня 833	22 березня 833
Імператор Сейва	18 грудня 876	після 18 грудня 876
Імператор Йодзей	4 березня 884	4 березня 884
Імператор Уда	4 серпня 897	4 серпня 897
Імператор Судзаку	23 травня 946	29 травня 946
Імператор Рейдзей	27 вересня 969	9 жовтня 969
Імператор Ен'ю	24 вересня 984	6 жовтня 984
Імператор Кадзан	31 липня 987	1 серпня 987
Імператор Ітідзьо	6 липня 1011	11 липня 1011
Імператор Сандзьо	10 березня 1016	5 квітня 1016
принц Ко-Ітідзьо	1 вересня 1018[5]	після 1 вересня 1018[6]
Імператор Ґо-Ітідзьо	15 травня 1036	15 травня 1036[7]
Імператор Ґо-Судзаку	5 лютого 1045	5 лютого 1045
Імператор Ґо-Сандзьо	18 січня 1073	18 січня 1073
Імператор Сіракава	3 січня 1087	9 січня 1087	3 січня 1087	24 липня 1129[7]
Імператор Тоба	25 лютого 1123	1 березня 1123	24 липня 1129	20 липня 1156[7]
Імператор Сутоку	5 січня 1141	5 січня 1141
Імператор Ґо-Сіракава	5 вересня 1158	5 вересня 1158	5 вересня 1158	20 грудня 1179[8]
			2 лютого 1181 (вдруге)	26 квітня 1192[7]
Імператор Нідзьо	3 серпня 1165	7 серпня 1165
Імператор Рокудзьо	30 березня 1168	8 квітня 1168
Імператор Такакура	18 березня 1180	24 березня 1180	24 липня 1129	20 липня 1156[7]
Імператор Ґо-Тоба	18 лютого 1198	27 лютого 1198	24 лютого 1198	10 липня 1221[9]
Імператор Цутімікадо	12 грудня 1210	22 грудня 1210
Імператор Дзюнтоку	13 травня 1221	16 травня 1221
Імператор Тюкьо	29 липня 1221	не отримав
принц Ґо-Такакура	не зрікався	3 вересня 1221
Імператор Ґо-Хорікава	17 листопада 1232	20 листопада 1232
Імператор Ґо-Саґа	16 лютого 1246	22 лютого 1246
Імператор Ґо-Фукаса	9 січня 1260	після 9 січня 1260
Імператор Камеяма	6 березня 1274	11 березня 1274
Імператор Ґо-Уда	27 листопада 1287	21 грудня 1287
Імператор Фусімі	30 серпня 1298	9 вересня 1298
Імператор Ґо-Фусімі	2 березня 1301	9 березня 1301
Імператор Ханадзоно	29 березня 1318	11 квітня 1318
Південна династія
Імператор Коґон	7 липня 1333	26 січня 1334
Імператор Суко	26 листопада 1351	17 грудня 1351
Імператор Тьокей	жовтень 1383	жовтень 1383
Північна династія
Імператор Ґо-Дайґо	1331	1331
Імператор Ґо-Дайґо	5 грудня 1336	5 грудня 1336
Імператор Комьо	18 листопада 1348	16 грудня 1348
Імператор Ґо-Коґон	9 квітня 1371	21 квітня 1371
Імператор Ґо-Ен'ю	24 травня 1382	7 червня 1382
Об'єднання династій
Імператор Ґо-Камеяма	19 листопада 1392	19 листопада 1392
Імператор Ґо-Комацу	5 жовтня 1412	5 жовтня 1412
принц Ґо-Сутоку	не зрікався	3 січня 1448
Імператор Ґо-Ханадзоно	31 серпня 1464	31 серпня 1464
Імператор Оґіматі	17 грудня 1586	17 грудня 1586
принц Йоко	не зрікався	перед 1588[10]
Імператор Ґо-Йодзей	9 травня 1611	19 травня 1611
Імператор Ґо-Мідзуноо	22 грудня 1629	22 грудня 1629
Імператор Сьомей	14 листопада 1643	23 листопада 1643
Імператор Ґо-Сай	5 березня 1663	12 березня 1663
Імператор Рейґен	2 травня 1687	6 травня 1687
Імператор Хіґасіяма	27 липня 1709	30 липня 1709
Імператор Накамікадо	13 квітня 1735	15 квітня 1735
Імператор Накамікадо	9 червня 1747	14 червня 1747
Імператор Сакураматі	9 червня 1747	14 червня 1747
Імператор Ґо-Сакураматі	9 січня 1771	10 січня 1771
Імператор Кокаку	7 травня 1817	9 травня 1817
Імператор Кьокон	не зрікався	19 березня 1884[10]
Імператор Акіхіто	30 квітня 2019	30 квітня 2019

Див. також

• Імператор Японії
• Інсей
• Верховний Імператор Китаю

Примітки

1. Червоно-блідий колір був кольором верхнього одягу, який мав право носити лише Верховний Імператор Японії. Використання цього кольору підданими було суворо заборонене.

   Червоно-блідий колір
   	RGB	#e06351

2. Верховний Імператор Японії // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
3. кит.: 太上皇; піньїнь: tàishàng-huáng, тайшан-хуан.
4. кит.: 太上皇帝; піньїнь: tàishàng-huángdì, тайшан-хуанді.
5. Зрікся поста Великого сина Імператора.
6. Отримав титул Молодшого Верховного Імператора Японії (яп. 准太上天皇, じゅだいじょうてんのう, дзю-тайдзьо тенно).
7. Помер в цей же день.
8. Припинив виконання обов'язків у зв'язку із арештом.
9. Знятий з посади
10. Отримав титул Верховного Імператора посмертно (яп. 贈太上天皇, ぞうだじょうてんのう, дзо-дайдзьо тенно).

Джерела та література

Верховний Імператор Японії // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

• Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.

Посилання

• (яп.) Список Верховних Імператорів Японії
• (яп.) Список правлінь Верховних Імператорів Японії