Венсенський замок

Венсенський замок (фр. Château de Vincennes) — замок в околицях Парижа. Збудований для королів Франції в XIV — XVII століттях у Венсенському лісі, на місці мисливського угіддя XII століття. Навколо замку склалося місто Венсен, нині — передмістя Парижа.

Венсенський замок
48°50′34″ пн. ш. 2°26′09″ сх. д.
Країна	Франція[1][2]
Розташування	Венсенн[1][2]
Тип	замок і шато[1][2]
Дата заснування	1340
Адреса	Avenue Carnotd, Avenue des Minimesd, Avenue du Général-de-Gaulled і avenue de Parisd
Венсенський замок Венсенський замок (Франція)
Медіафайли у Вікісховищі

Цитадель Венсенського замку

Історія

Близько 1150 на місці замку побудовано мисливський будинок для Людовика VII.

У XIII столітті маєток розширено Філіпом Августом та Людовиком Святим (саме з Венсенського замку Людовик вирушив у фатальний для себе хрестовий похід в Туніс).

У XIV столітті тут одружувалися королі Філіп III та Філіп IV і народилися Людовик X, Філіпп V Довгий та Карл IV.

У XIV столітті, за Філіппа VI, замок був істотно розширений і здобув вежу-донжон заввишки 52 метри, де було влаштовано королівські покої і бібліотеку. Близько 1410, вже за Карла VI, завершений периметр зовнішніх стін. За часів французьких релігійних воєн XVI століття замок став тюрмою, в тому числі — для майбутнього короля Генріха IV.

Каплиця і замкнутий двір за проєктом Луї Ліво

У XVII столітті архітектор Луї Лє Во вибудував на замовлення Людовика XIV два павільйони — один призначався для вдови королеви, інший — для кардинала Мазаріні. Однак після того, як увагу короля привернув новий проєкт — Версаль — оздоблювальні роботи нових павільйонів було покинуто. Будівельники знову прийшли в Венсен тільки в 1860 році під керівництвом реставратора Віолле-ле-Дюка.

У XVIII столітті королі назавжди залишили замок. У ньому розташувалася Венсенська порцелянова мануфактура (з 1740) і організована в'язниця. У Венсені були ув'язнені звинувачений у шпигунстві Джон Ванбро, колишній суперінтендант фінансів Ніколя Фуке, скандально відомий Маркіз де Сад, філософ Дені Дідро та письменник Оноре Габріель Мірабо.

У 1804 тут страчено викраденого герцога Енгієнського.

У XX столітті в замку було страчено французами Мата Харі в 1917 і німцями — 30 мирних заручників в 1944.

Практична інформація

До замку можна добратися паризьким метро, доїхавши до кінцевої станції лінії № 1, що називається Château de Vincennes.

Див. також

• Тампль

Примітки

1. base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.

   d:Track:Q384602d:Track:Q68471231d:Track:Q809830
2. archINFORM — 1994.

   d:Track:Q265049

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]