Вендійська мова

Вендійська мова — мова африканського народу вендійців (венда). Одна з офіційних мов ПАР. Поширена на північному сході ПАР, переважно на півночі провінції Лімпопо, а також на півдні Зімбабве (на кордоні з ПАР). Загальне число носіїв 1,152 млн осіб, з них у ПАР 1022 тисячі чол. (2001, перепис), в Зімбабве 130 тис. чол.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Венда.

Вендійська мова
TshiVenḓa
Поширена в	ПАР,  Зімбабве
Регіон	У ПАР - головним чином провінція Лімпопо
Носії	Близько 1 022 000 в ПАР (2001, перепис), близько 130 000 у Зімбабве
Писемність	латиниця
Класифікація	Нігеро-конголезька макросім'я Бенуе-конголезька сім'я Бантоїдна гілка Група банту Зона S
Офіційний статус
Офіційна	ПАР
Регулює	Pan South African Language Board
Коди мови
ISO 639-1	ve
ISO 639-2	ven
ISO 639-3	ven

Венда — одна з мов банту. За класифікацією М. Гасрі (1948, 1967-71), уточненої в 1978 І.Бастен, відноситься до зони S, групи венда (S.20) і має індекс S.21. Найбільші діалекти: Пхан, тавхацінді, ілафурі, мбедзі, манда, гувху, лембету.

Лад типово бантуський — аглютинативна — синтетична з елементами флективності.

До фонетичних особливостей відноситься багатий консонантизм, для якого характерна наявність фонем з подвійною артикуляцією, серед яких аспіровані лабіоальвеолярні, проривні, а також лабіопалатальні.

У Венда існує протиставлення губно-губних і губно-зубних приголосних у всіх класах шумних: губно-губні p, b, fh, vh протиставлені губно-зубним pf, bv, f, v.

Тон має смислорозрізнювальне значення. Повно представлена система іменних (погоджувальних) класів (17 класів і 2 підкласи), що включає в тому числі оціночні диминутивний і аугментативний класи, а також слабо представлені локативні класи (див. іменний клас).

Дієслово характеризується розгалуженою системою аспектно- темпоральних категорій, а також багатою системою деривативних суфіксальних форм, що включає, зокрема, аплікатив, каузатив, реверсив, реципрок, інтенсив, репетитив.

Венда була офіційною мовою бантустану Венда.

Писемність

Писемність (створена в кінці XIX століття) на латинській графічній основі. Літери C, J і Q використовуються тільки в іноземних запозиченнях.

Алфавіт венда
A a	B b	(C c)	D d	Ḓ ḓ	E e	F f
G g	H h	I i	(J j)	K k	L l	Ḽ ḽ
M m	N n	Ṋ ṋ	Ṅ ṅ	O o	P p	(Q q)
R r	S s	T t	Ṱ ṱ	U u	V v	W w
X x	Y y	Z z

Література

• Ziervogel D. A Handbook of the Venda language. Pretoria, 1961
• Poulos G. A Linguistic Analysis of VendaPretoria, 1990.

Посилання

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
мовою венда
Hayani

• Мова венда на сайті Ethnologue: Venda. A language of South Africa (англ.)
• Мова венда на сайті Glottolog 3.0: Language: Venda [Архівовано 14 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Мова венда на сайті WALS Online: Language Venda [Архівовано 14 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)