Велигін Петро Володимирович

Петро́ Володи́мирович Вели́гін (1923(1923) — 13 квітня 1944) — радянський військовик часів Другої світової війни, сапер 3-го гвардійського мотоінженерного батальйону 19-го танкового корпусу (4-й Український фронт), гвардії рядовий. Герой Радянського Союзу (1944).

Петро Володимирович Велигін
Народження	1923(1923) Злинка
Смерть	13 квітня 1944(1944-04-13) Ашаги-Джамін
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	інженерні війська
Роки служби	1941–1944
Звання	рядовий
Формування	19-й танковий корпус
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За оборону Сталінграда»

Біографія

Народився у 1923 році в селі Злинка, нині Маловисківський район Кіровоградської області, в родині залізничника. Українець. Закінчив 4 класи злинської середньої школи № 1.

До лав РСЧА призваний Ленінським РВК Сталінградської області в 1942 році. Учасник німецько-радянської війни з 1942 року. Воював на Сталінградському, Південному й 4-у Українському фронтах. Брав участь в обороні Сталінграда, визволенні Донбасу, штурмі Турецького валу, де був поранений.

Особливо відзначився під час визволення Криму. 13 квітня 1944 року в складі розвідувальної групи під командуванням гвардії сержанта М. І. Піддубного на броні танка досягли околиці села Ашаги-Джамін, нині Сакський район АР Крим. Тут танк був обстріляний з близької відстані артилерією супротивника, прямим влученням танкова гармата була виведена з ладу, танкісти загинули. Розвідники були змушені зайняти кругову оборону. Тричі румунська піхота невдало атакувала десантників. Після того, як скінчились набої, радянські воїни пішли в рукопашну, але були схоплені й обеззброєні. Після нелюдських знущань і катувань понівечених розвідників прогнали через усе село й розстріляли в яру на околиці^[1].

Похований у братській могилі в селі Ашаги-Джамін^[2] (1945 року перейменоване на Геройське).

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 травня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії рядовому Велигіну Петру Володимировичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Також був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (12.12.1943) і медаллю «За оборону Сталінграда» (1943)^[3].

Пам'ять

• У Малій Висці на честь П. В. Велигіна названо вулицю.
• В селі Злинка встановлено погруддя Героя, його ім'я присвоєне місцевій школі.
• У Сімферополі встановлено пам'ятник героям-розвідникам.
• У місті Саки одна з вулиць названа ім'ям Восьми Героїв і встановлено обеліск.

Примітки

1. Представлення до звання Героя Радянського Союзу (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 28 січня 2015.
2. Іменний список незворотних втрат 3-го гвардійського окремого мотоінженерного батальйону(рос.)
3. Велигин Пётр Влпдимирович (рос.). Герои страны. Архів оригіналу за 1 квітня 2023. Процитовано 30 вересня 2023.

Література

• Чабаненко В. В. Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області. — Дніпропетровськ: Промінь, 1983. — С. 54-57.

Посилання