Валет

Вале́т (від фр. valet — «слуга») — гральна карта з зображенням парубка. Звичайна вартість валета 11 (тобто, нижче дами і вище 10), хоча в деяких іграх типу блекджека (буквально «чорний валет») його вартість дорівнює 10. Валет — максимально можлива карта в німецькому «Скаті». У багатьох іграх він менше десятки за вартістю.

Дзвінковий валет, класична французька колода

В українській мові засвідчено кілька назв карти: хвиль^[1], хва́лька^[2], хлап^[3], хлопан^[4].

Валет з французької колоди ототожнюється з нижником із німецької колоди.^[5][6]

Інше

• Вислів «лежати валетом» означає те ж саме, що й «лежати ми́тусь» («лежати митусе́м»)^[7] — лежати поруч, але головами в протилежні сторони^[8]. У сучасних мовних порадниках перевага надається звороту зі словом «митусь»^{[джерело?]}.

Примітки

1. Хвиль // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 391. Архів оригіналу за 1 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2016.
2. Хвалька // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
3. Хлап // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 400.
4. Хлопан // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 402.
5. Нижник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
6. Нижник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
7. Митусь // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 429.
8. Валет // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.