Валенко Едуард Анатолійович

Едуард Анатолійович Валенко (нар. 21 лютого 1960, Львів) — радянський і український футболіст, нападник, згодом — футбольний арбітр. Єдиний гравець в історії львівських «Карпат», який зіграв за команду у вищих лігах чемпіонатів СРСР та України.

Едуард Валенко
Особисті дані
Повне ім'я	Едуард Анатолійович Валенко
Народження	21 лютого 1960(1960-02-21) (64 роки)
	Львів,  УРСР
Зріст	177
Вага	75
Громадянство	Україна
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1978—1981 «Карпати» (Львів) 13 (0) 1982 «Поділля» (Хмельницький) 41 (11) 1983 «Нива» (Бережани) 41 (7) 1984 СКА «Карпати» 5 (0) 1984—1988 «Поділля» (Хмельницький) 181 (60) 1989—1990 «Кристал» (Херсон) 82 (28) 1991 «Зоря» (Бєльці) 39 (12) 1992 «Галичина» (Дрогобич) 16 (2) 1993 ФК «Львів» 11 (8) 1993—1995 «Карпати» (Львів) 49 (9) 1995—1996 «АІК» (Епельбу) ? (?) 1997 «Цементник-Хорда» (Миколаїв) 15 (2)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г) 1996—1997 «Україна» 10 (?) 1998 «Мета-Приватбанк» 11 (?)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Валенко.

Життєпис

Перший тренер — В. П. Асланян.

Закінчив Львівський торгово-економічний інститут.

Почав грати на професійному рівні в 1978 році у дублі львівських «Карпат». Головним тренером тоді був Ернест Юст, а дубль тренував Борис Рассихін. У вересні в команді сталася зміна керманича – Ернеста Юста замінив Іштван Секеч. Після відходу Іштвана Секеча з команди, «Карпати» вилетіли в першу лігу. Коли відбулось об’єднання «Карпат» і СКА, Валенко перейшов у хмельницьке «Поділля»^[1]. Загалом у Хмельницькому провів шість сезонів і забив 71 гол. Коли вперше задумався про завершення кар'єри, то Володимир Булгаков запросив у херсонський «Кристал»^[2]. З 1992 року виступав у новоствореному ФК «Львів», а в 33-річному віці став гравцем основного складу вищолігових «Карпат»^[1]:

Напевне грав я непогано, хоча в той час футбол для мене вже був більше як хобі, і восени 1993 року Мирон Маркевич запропонував мені та Івану Гамалію, який, до речі, старший за мене на три з лишнім роки, допомогти «Карпатам». Коли ми прийшли в команду, то вона була на 13-му місці. Не знаю, чим це пояснити, але з нашою появою «Карпати» видали семиматчеву безпрограшну серію.

У 1995 році поїхав у Швецію і півтора року грав за команду спочатку четвертого, а потім третього дивізіону АІК з містечка Епельбу. Завершив кар'єру футболіста в миколаївському «Цементнику-Хорда»^[3].

Потім став лайнсменом. Разом з братом Андрієм Валенком працював помічником судді у першій та вищій лігах. Пізніше став інспектором ФФУ^[4].

Мешкає у Львові.

Примітки

1. "Переконаний, що з часом у „Карпатах” ще обов’язково з’явиться гравець на прізвище Валенко". Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 31 березня 2013.
2. Рекордсмен «Кристалу» повертається в Херсон [Архівовано 5 листопада 2012 у Wayback Machine.](рос.)
3. Едуарду Валенку – 53!^{[недоступне посилання]}
4. Валенко Едуард Анатолійович як арбітр(рос.)

Посилання

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Історія та статистика українського футболу на ukr-football.org.ua^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Статистика на footbook.ru [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

• Єсюнін С. Хмельницький футбол: Історія, події, статистика. — Хмельницький, 2000. — 80 с.
• Гнатюк В. «20 чемпионатов второй лиги, 1971–1990 гг». — КЛФ «Верность», Кривой Рог, 1991. — 104 с.
• Павло Пилипчук. «Карпати» від А до Я. — Львів, 2006.
• Попович В., Зарванський В. Ниві — 30. Сторінки історії. — Тернопіль: Астон, 2009. — 480 с. ISBN 978-966-308-333-9