Біберган Вадим Давидович

Вадим Давидович Біберган (*24 січня 1937(19370124), Москва, СРСР) — радянський та російський композитор, піаніст, музичний педагог. Заслужений діяч мистецтв Росії (1993). Народний артист Росії (2007).

Біберган Вадим Давидович
Вадим Давидович Биберган
Зображення
Основна інформація
Дата народження	24 січня 1937(1937-01-24) (88 років)
Місце народження	Москва, СРСР
Громадянство	СРСР→ Росія
Професія	композитор, піаніст
Освіта	Дитяча музична школа №1 ім. М. П. Фроловаd
Вчителі	Трамбицький Віктор Миколайович
Жанр	класична та академічна музика
Заклад	Санкт-Петербурзький державний інститут культуриd
Нагороди

Біографічні відомості

Народився 1937 року в Москві в сім'ї Давида Абрамовича Бібергана (1902—1973) — радянського військового і державного діяча, уродженця українського с. Криве Озеро (нині Миколаївської області).

У 1961 р. закінчив Уральську консерваторію по класу фортепіано (педагог Н. Позняківська) і по композиції (педагог Віктор Трамбицький). У 1967 році — аспірантуру Ленінградської консерваторії (педагог Д. Шостакович).

З 1968 року викладав композицію в Уральській консерваторії, з 1978 — професор Санкт-Петербурзького інституту культури.

Автор вокальних (пісень, романсів), хорових, симфонічних, камерно-інструментальних творів, творів для народних інструментів, музики до кінофільмів та театральних вистав (театрів Свердловська і Москви).

В. Біберганом написано понад сто пісень, які виконували відомі співаки — Й. Кобзон, В. Толкунова, Е. Хіль, І. Бржевська, О. Камбурова.

Більше 20 років у Росії і за кордоном виступав фортепіанний дует Вадима Пальмова і Вадима Бібергана.

Працював на картинах відомих режисерів: Гліба Панфілова (автор музики, практично, до всіх його фільмів), Олексія Симонова, Ярополка Лапшина, Костянтина Єршова та ін.

Написав музику до українських фільмів реж. Е. Дмитрієва: «Відрядження» (1988) і «Вікно навпроти» (1991) — студія «Укртелефільм»; картини реж. О. Амеліна «Павутина» (1992).

Фільмографія

• «Убитий не на війні» (1962, короткометражний)
• «Справа Курта Клаузевіца» (1964, короткометражний)
• «Наш вірний друг» (1964, документальний)
• «У вогні броду немає» (1967)
• «Російські потішки» (1968, мультфільм)
• «Драма в цирульні» (1970, короткометражний)
• «Початок» (1970)
• «Казка про твердий горіх» (1970, мультфільм)
• «Відкриття» (1973)
• «Прошу слова» (1975)
• «Полковник у відставці» (1975)
• «Степанова пам'ятка» (1976)
• «Звичайна Арктика» (1976)
• «Друга спроба Віктора Крохіна» (1977)
• «Життєва справа» (1977)
• «Випадкові пасажири» (1978)
• «Людина, якій щастило» (1978)
• «Тема» (1979)
• «Десант на Орінгу» (1979)
• «Останнє полювання» (1979)
• «Пізні побачення» (1980)
• «Валентина» (1981)
• «Потя і Потіха» (1982, мультфільм)
• «Простір для маневру» (1982)
• «Сувенір» (1982)
• «Дублер починає діяти» (1983)
• «Васса» (1983)
• «Преферанс п'ятницями» (1984)
• «Один і без зброї» (1984)
• «Сон в руку, або Валіза» (1985)
• «Червона стріла» (1986)
• «Пробач» (1986)
• «Дитячий майданчик» (1987)
• «Везуча людина» (1987)
• «Відрядження» (1988, Укртелефільм)
• «Мати» (1989)
• «Процес» (1989)
• «Я оголошую вам війну» (1990)
• «Танк „Клим Ворошилов-2“» (1990)
• «Єльцин. Мінливості долі» (1990, документальний)
• «Вікно навпроти» (1991, Укртелефільм)
• «Чича» (1992)
• «Павутина» (1992, Україна)
• «Дим» / рос. «Дымъ» (1992, Росія—ФРН)
• «Тоталітарний роман» (1998)
• «Романови. Вінценосна сім'я» (2000)
• «Приходь на мене подивитися» (2000, реж. Олег Янковський)
• «На півдорозі до Парижа» (2001)
• «Спецвідділ» (2002)
• «Кавалери морської зірки» (2003)
• «Радості і печалі маленького лорда» (2003, реж. І. Попов)
• «Ті, що втратили сонце» (2005)
• «У колі першому» (2006)
• «Захист Красіна» (2006, т/с)
• «Вир» (2007, т/с)
• «Зберігати вічно» (2007)
• «Без вини винуваті» (2008)
• «Захист Красіна-2» (2008, т/с)
• «Переділ. Кров з молоком» (2008, т/с)
• «Захист Красіна-3» (2011, т/с)
• «Ленінградка» (2011—2015, документальний)
• «Іван Денисович» (2020) — Номінація на Кінопремію «Золотий орел» за 2021 рік: „Найкраща музика до фільму“ (2020 «Іван Денисович», реж. Гліб Панфілов)^[1]