Бієліна
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Біє́ліна (босн. і хорв. Bijeljina, серб. Бијељина) — місто на північному сході Боснії і Герцеговини, друге за величиною в Республіці Сербській після Бані-Луки і п'яте — в Боснії і Герцеговині. Розташоване на родючій рівнині, що в трикутнику між трьома країнами Хорватією, Сербією та Боснією і Герцеговиною, відомому як Семберія. Центр однойменного муніципалітету, обмежованого з півночі Савою, а зі сходу — Дриною. Бієліна — неофіційний центр східної частини Республіки Сербської з населенням приблизно 120 000 — 130 000 жителів. Місто розміщено за 6 км від кордону з Сербією і за 40 км від кордону з Хорватією. Центр харчової промисловості і торгівлі продовольством.
| Бієліна Bijeljina Бијељина | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 44°45′ пн. ш. 19°13′ сх. д. | |||||
| Країна | Боснія і Герцеговина | ||||
| Регіон | Республіка Сербська | ||||
| Район | муніципалітет Бієліна | ||||
| Столиця для | Бієліна і Бієліна | ||||
| Засновано | 1446 | ||||
| Площа | 734 км² | ||||
| Населення | 45 291 (перепис 2013) [1] | ||||
| Висота НРМ | 90 ± 1 м | ||||
| Міста-побратими | Ланґенгаґен (2007)[2][3], Брашов (2018)[4][5], Зренянин (2018)[6], Русе (2009)[7], Печ (2013)[8], Лесковац (2018)[9], Куманово (2006)[10], Крушевац (2008)[11], Kosjerićd (2013)[12], Будва (2018)[13], Азов (2018)[14] | ||||
| Телефонний код | (387) 055 | ||||
| Часовий пояс | CEST і UTC+1 | ||||
| GeoNames | 3294896 | ||||
| OSM | ↑2528160 ·R (Бієліна) | ||||
| Поштові індекси | 76300 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Мічо Мічич (Сербська демократична партія) | ||||
| Вебсайт | www.sobijeljina.com | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
 Бієліна Бієліна (Боснія і Герцеговина) | |||||
|
| |||||
|
| |||||
| Бієліна у Вікісховищі | |||||
Збудований в XVI ст. монастир Тавна є духовним центром місцевих сербських православних християн.
Доля міста в Боснійській війні
Узагальнити
Перспектива
У 1991—1992 рр. Бієліна була центром місцевої сербської автономної області, заснованої місцевою сербською меншиною — Сербської Автономної Області Семберія і Маєвиця.
Населена переважно боснійцями Бієліна стала чи не першим місцем, втягнутим у війну 1992—1995 рр., з огляду на її ключове стратегічне положення поблизу сербського кордону[15]. У перші дні квітня 1992 р. місто спіткав напад із боку сербського напіввійськового формування, очоленого Арканом. Згідно з тодішніми звістками в ЗМІ, до 100 цивільних осіб було вбито, а населення всіх відмінних від сербської національностей було вигнано.[16] Це був один з перших прикладів етнічної чистки в Боснії і Герцеговині. Так Бієліну було включено в проголошений сербами державний утвір — Республіку Сербську. 13 березня 1993 р. всі три мечеті було висаджено в повітря сербськими ополченцями Желька Ражнатовича. Найбільшу мечеть, що на головній площі міста, було відновлено за кошти Євросоюзу. Місцева католицька церква, хоча й була в той час у занедбаному стані, уціліла. Тоді як кількість боснійців знизилася на 83,5%, представники інших етнічних груп зникли майже повністю.
Протягом війни Бієліна пережила великий наплив сербських біженців з інших куточків Боснії і Герцеговини. Нині (2007 р.) Бієліна населена переважно боснійськими сербами. Населення муніципалітету Бієліна збільшилося через приплив біженців упродовж війни з близько 96 000 у 1991 році до приблизно 110 000 осіб.
Посилання
- Сайт про стару і нову Бієліну [Архівовано 21 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Місто Бієліна
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.