Бісектри́са (двосічна)[1] (лат.bissectrix, род. відм.bissectricis; від bis— «двічі» + secare— «розсікати», «розтинати»)— термін, що вживається в геометрії для позначення кількох споріднених понять[2]:
Бісектриса кута— промінь, що проходить через вершину кута і ділить його навпіл.
Бісектриса трикутника— відрізок бісектриси одного з кутів цього трикутника від вершини кута до перетину з протилежною стороною.
Кожна точка бісектриси кута однаково віддалена від його сторін.
Теорема про бісектрису: Бісектриса внутрішнього кута трикутника ділить протилежну сторону у відношенні, рівному відношенню двох прилеглих сторін
Бісектриси одного внутрішнього та двох зовнішніх кутів трикутника перетинаються в одній точці. Ця точка— центр одного з трьох зовнівписаних кіл цього трикутника.
Основи бісектрис двох внутрішніх та одного зовнішнього кутів трикутника лежать на одній прямій, якщо бісектриса зовнішнього кута не є паралельною протилежній стороні трикутника.
Якщо бісектриси зовнішніх кутів трикутника не паралельні протилежним сторонам, то їх основи лежать на одній прямій.