Біогеофізика

Біогеофізика — самостійний напрям геофізики, що вивчає структуру і динаміку живих співтовариств (біоценозів) і процеси кругообігу речовин і енергії, що відбуваються в них.

Біогеофізика розглядає закономірності енергетики біосфери, її структурні особливості, явища саморегуляції і взаємодії енергії і інформації^[1].

Оформилося у самостійну дисципліну на початку 60-тих років ХХ ст. У Росії першими комплексними дослідженням були роботи П. П. Второва^[2]

Див. також

• Біологія
• Біогеологія
• Біогеохімія
• Біогеографія
• Ноосфера
• Ноосферологія

Література

• Хильми Г. Ф. Биогеофизическая теория и прогноз самоизреживания леса. — [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] Изд-во Академии наук СССР, 1955. — 84 c.
• Хильми Г. Ф. Теоретическая биогеофизика леса. — [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] Институт физики Земли им. О. Ю. Шмидта, 1957. — 205 c.
• Хильми Г. Ф. Основы физики биосферы. — Л.: Гидрометиздат, 1968. — 300 c.

Примітки

1. Второв П. П. Рецензия на книгу Г. Ф. Хельми «Основы физики биосферы». — Л.: Гидрометиздат, 1966. — 300 с. // Зоол. журн. — 1968. — Т. 47. Вып. 6. — С. 961—963.
2. Второв П. П. Биоэнергетика и биогеография некоторых ландшафтов Терский Ало-Тоо. — Фрунзе: Илим, 1968. — 167 с.