Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Білоруська залізниця (біл. Беларуская чыгунка) — державний оператор залізничних ліній Білорусі; державне білоруське об'єднання, підпорядковане Міністерству транспорту і комунікацій Республіки Білорусь, до складу якого включено 84 організації і 3 представництва.
біл. Беларуская чыгунка БЧ | |
---|---|
Тип | державне підприємство і залізнична компанія |
Правова форма | державне підприємство |
Статус | діюча |
Повна назва | Білоруська залізниця |
Засновано | 1992 |
Штаб-квартира | Мінськ |
Територія діяльності | Білорусь |
Роки функціонування | 1862 (162 роки) — понині |
Країна | Білорусь |
Продукція | залізниця |
Телеграфний код | Бел. |
Залізничний код приписки (Чисельний код) | 013 |
Ширина колії | 1520 мм |
Власник(и) | Білорусь |
Співробітники | 112 173 осіб (2005) |
Материнська компанія | Міністерство транспорту та комунікацій |
Сайт | www.rw.by |
Білоруська залізниця у Вікісховищі |
27 листопада 1996 року нагороджена грамотою Кабінету Міністрів Республіки Білорусь[1].
Білоруська залізниця пов'язана із залізницями суміжних країн: Латвії (Латвійська залізниця), Литви (Литовські залізниці), Польщі (Польські державні залізниці), Росії (Російські залізниці) й України (Укрзалізниця).
Основні станції Мінського відділення | |||
---|---|---|---|
Станція | Фото | Рік заснування | Напрямок |
Мінськ-Пасажирський | 1871 | Орша-Центральна, Молодечно, Барановичі-Поліські, Барановичі-Центральні, Осиповичі | |
Орша-Центральна | 1871 | Вітебськ, Мінськ, Лепель, Могильов, Кричев I, Смоленськ | |
Молодечно | 1873 | Полоцьк, Мінськ, Вільнюс, Ліда |
Основні станції Барановицького відділення | |||
---|---|---|---|
Станція | Фото | Рік заснування | Напрямок |
Барановичі-Поліські | 1884 | Мінськ, Берестя, Вітебськ, Гродно, Могильов, Осиповичі I, Ліда, Вовковиськ, Лунинець | |
Барановичі-Центральні | 1871 | Мінськ, Осиповичі I, Ліда, Вовковиськ, Лунинець, Берестя | |
Гродно | 1868 | Білосток, Вільнюс, Ліда, Мости, Поріччя | |
Мости | Гродно, Ліда, Вовковиськ | ||
Ліда | 1884 | Гродно, Барановичі-Поліські, Барановичі-Центральні, Вільнюс, Молодечно | |
Вовковиськ | Білосток, Варшава, Барановичі-Поліські, Барановичі-Центральні, Мости | ||
Лунинець | 1884 | Гомель, Барановичі-Поліські, Барановичі-Центральні, Берестя, Сарни |
Основні станції Берестейського відділення | |||
---|---|---|---|
Станція | Фото | Рік заснування | Напрямок |
Берестя-Центральний | 1886 | Білосток, Варшава, Барановичі, Лунинець, Ковель, Холм | |
Жабинка | 1871 | Барановичі, Лунинець, Пінськ |
Основні станції Гомельського відділення | |||
---|---|---|---|
Станція | Фото | Рік заснування | Напрямок |
Гомель-Пасажирський | 1873 | Берестя, Чернігів, Мена, Брянськ | |
Жлобин-Пасажирський | 1873 | Калинковичі, Мінськ, Могильов, Гомель | |
Калинковичі | 1886 | Жлобин, Берестя, Коростень, Житомир, Гомель |
Основні станції Могильовського відділення | |||
---|---|---|---|
Станція | Фото | Рік заснування | Напрямок |
Могильов I | 1902 | Орша-Центральна, Жлобин, Осиповичі I, Кричев I | |
Бобруйськ | 1873 | Мінськ, Могильов I, Осиповичі I, Жлобин, Рабкор | |
Осиповичі I | 1873 | Мінськ-Пасажирський, Гомель-Пасажирський, Могильов I, Барановичі-Поліські, Барановичі-Центральні, Слуцьк | |
Слуцьк | Барановичі-Поліські, Осиповичі I, Солігорськ | ||
Кричев I | 1921 | Могильов I, Орша-Центральна, Шестерівка, Унеча |
З квітня 2021 року Білоруська залізниця ухвалила рішення про озвучення оголошень білоруською мовою. На залізничних вокзалах оголошення здійснюються білоруською та російською мовами, на зупинних пунктах та інших станціях — лише білоруською мовою.
Попереджувальні оголошення (про заборону паління, про правила безпеки тощо) транслюються виключно білоруською мовою. Відтепер така практика застосовується не тільки щодо регіональних поїздів, а й міжрегіональних (раніше інформували переважно російською мовою)[2].
Роки | Дільниці |
---|---|
1963 | Мінськ — Олехновичі |
1966 | Олехновичі — Молодечно |
1970 | Мінськ — Пуховичі |
1971 | Пуховичі — Талька |
1972 | Талька — Осиповичі I |
1975 | Мінськ — Стовбці |
1977 | Мінськ — Борисов |
1979 | Орша — Красне |
1980 | Борисов — Орша |
1981 | Стовбці — Барановичі |
1982 | Барановичі — Берестя |
2004 | Помислище — Крижовка |
2013 | Осиповичі — Жлобин |
2015 | Жлобин — Гомель |
2017 | Молодечно — Гудогай — Держкордон з Литвою (з виходом на дільницю Кяна — Вільнюс Литовських залізниць) |
Проєкти електрифікації
Державною програмою розвитку залізничного транспорту Білорусі на 2011—2015 роки передбачено електрифікація дільниць Осиповичі — Жлобин — Гомель, Жлобин — Калинковичі та Молодечно — Гудогай — Держкордон загальною протяжністю 387 км. З усіх проєктів станом на 2017 рік не було електрифіковано лише дільницю Жлобин — Калинковичі.
У 2018 році заплановано електрифікацію ділянки Жлобин — Калинковичі[3][4].
Впродовж 2018—2021 років заплановано електрификацію білоруської дільниці від Жлобина до держкордону України (ділянка Бережесть — Коростень — Житомир — Бердичів), що дозволить запустити потяг «Вікінг» на електротязі до Вільнюса[5].
У середньому щороку проводиться електрифікація 100 км шляху.
25 січня 2022 року на комп'ютерну мережу компанії «Білоруська залізниця» була організована кібератака. Хакерська група «Кіберпартизани» планували уповільнити роботу залізничної мережі, за допомогою якої до Білорусі перекидають російські війська під приводом навчань. На доказ роботи, хакери виклали скріншоти сервера бекапів у процесі їхнього знищення. При цьому вони наголосили, що «автоматику та системи безпеки, щоб уникнути аварійних ситуацій» вони не чіпали.
В ході атаки хакери висунули дві умови: звільнення 50 політв'язнів, які найбільше потребують надання медичної допомоги та зупинка «угруповання військ РФ в Республіці» Білорусь[6].
На тлі вторгнення Росії в Україну Канада 22 листопада 2022 року ввела санкції проти Білоруської залізниці та її глави Володимира Морозова, а наприкінці січня 2023 року Білоруська залізниця потрапила під санкції України[7][8]. У червні 2023 року ЄС та Швейцарія, а в листопаді того ж року Україна також запровадила санкції проти Володимира Морозова; у лютому 2024 року до них приєдналася Австралія[8], у вересні — Нова Зеландія[9].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.