Білик Леся Петрівна

|Ukrcenter= |Навчання= |Lib= |Член КПРС:=

Леся Петрівна Білик
Народилася	4 травня 1956(1956-05-04) (68 років)
Громадянство	Україна
Національність	українка
Діяльність	письменниця, педагогиня
Alma mater	Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Знання мов	українська
Мова творів	українська
Жанр	повість, новела, роман, п'єса
Членство	Національна спілка письменників України
Нагороди

Леся Петрівна Мацура, у шлюбі Білик (псевдонім Олеся Галич; нар. 4 травня 1956, м. Осинники Кемеровської області (нині Російська Федерація)) — українська письменниця, драматургиня, педагогиня.

Біографія

Народилася 4 травня 1956 у м. Осинники Кемеровської області (Росія) у родині репресованих українців. Навчалася у Івано-Франківському педагогічному інституті (нині — Прикарпатський університет) (українська філологія).

Учителювала на Київщині, Івано-Франківщині (м.Калуш), Тернопільщині. Працювала науковою співробітницею музею «Зборівська битва» (м. Зборів).

Живе у місті Зборові Тернопільської області. Одружена з журналістом Леонідом Біликом.

Публікувалась на сторінках літературних часописів «Дзвін», «Літературний Тернопіль», «Холодний Яр», «Золота Пектораль», «Січеслав»; альманахів «Курінь», «Сонячне гроно», «Подільська толока» та ін.

Членкиня Національної спілки письменників України з 2007 року.

Відзнаки

• Відмінник освіти України (2006)
• Лауреатка Всеукраїнського конкурсу радіоп'єс («Рондо Короля», 2009), "Дев'ятий день", 2011).
• Лауреатка Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» (роман "Сьоме небо леді Арс, 2007 та п'єса «Переступи поріг», 2009 у співавторстві з Леонідом Біликом)
• Лауреатка Міжнародної літературної премії імені Уласа Самчука (2018)

Книжки

Авторка новел, повістей, романів, що вийшли у тернопільських видавництвах "Джура", "Навчальна книга - Богдан", "Терно-граф").

• «Усі дороги ведуть до Риму» (2004)
• «Хочемо раю на землі» (2006)
• «Сьоме небо леді Арс» (2007)
• «Душі в екзилі»^[1] (2012)
• "Портрет Діани" (2016)
• "Промені й тіні Кароля Йозефа Ліпінського" (2017)
• "Жав-Жайвір-Жар" (2017)
• "Тремоло" (2019)

Публіцистичні статті

• Білик Л. Ех, гроші... «Гроші»!, або Як крізь сльози сміється Карпенко-Карий : [відгук на виставу Терноп. академ. обл. укр. драм. театру ім. Т. Г. Шевченка за п’єсою «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого] / Л. Білик // Свобода. — 2010. — 26 трав. — С. 1.
• Білик Л. З когорти незламних : [про крайового провідника ОУН І. Габрусевича] / Л. Білик // Зборівська дзвіниця. — 2012. — 1 черв. — С. 2 : фот. — (Чин героїв — дух свободи).
• Білик Л. Музи не мовчать : [у Зборів. технічному коледжі відбувся творч. звіт письменників Тернопілля] / Л. Білик // Зборівська дзвіниця. — 2014. — 7 листоп. — С. 2 : фот.
• Білик Л. У світлі Карпенкової легенди / Л. Білик // Вільне життя. — 2007. — 27 жовт. — С. 8. — (Прем’єра шевченківців: резонанс).