Буджацька орда

Буджа́цька орда́ (Орда малих ногаїв, Білгородська орда, Добруджська орда) — об'єднання напівкочових ногайських племен, що сформувалося у 2-му десятиріччі 14 столітті та зайняло степи між гирлами Дністра й Дунаю від Білгорода (нині Білгород-Дністровський) до Кілії. Степи сягали понад 200 км довжини і близько 150 км ширини. Наприкінці 15 століття ця територія потрапила під владу Османської імперії.

Білгородська орда на карті, складеній після Азовського походу 1696 р. (автор БРЮС Як. Вілімович)

1569 року із прикаспійських степів до Білгородської орди переселилося 30 тисяч астрахансько-ногайських родин, яких з часом стали називати буджацькими татарами.

Білгородська орда дістала назву від міста Білгорода (тепер — Білгород-Дністровський). Кочувала в південноукраїнських степах між гирлами Дністра й Дунаю. Заснована тюркськими кочовиками — ногайськими татарами (20 000—30 000 чоловік).

Головний напрям господарства — екстенсивне скотарство. Великий прибуток давала торгівля бранцями, заради чого орда постійно здійснювала напади на Україну й Польщу та південь Московії, продаючи в неволю захоплених у полон людей. Проти Білгородської орди ходили в походи запорозькі козаки. У 20-х роках XVII століття Білгородська орда переходить у підданство Османської імперії.

На початку 1711 р. орда бере участь у поході гетьмана Пилипа Орлика на Правобережну Україну проти російської влади. Але, не витримавши важких умов, татари зрадили гетьмана, що призвело до невдачі всього походу.

У 1770 році, після завоювання Південної України і Молдовського князівства російськими військами, Білгородська орда перейшла під протекторат Російської імперії. Більшість кочовиків царський уряд переселив у приазовські степи між річкою Кам'янкою і містом Азовом відповідно до Карасубазарського трактату, ліквідувавши цим Білгородську орду.

Джерела

• Панашенко В. В. Білгородська орда // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• Панашенко В. Білгородська орда // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
• Білгородська орда // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Див. також

• Аккерманський санджак