Бульвар Осман

Бульвар Осман (фр. Boulevard Haussmann) — паризький бульвар, названий так на честь барона Османа, під керівництвом якого в середині XIX століття була проведена перепланування Парижа і створені паризькі бульвари.

Бульвар Осман  Франція
фр. Boulevard Haussmann
Бульвар Осман
Населений пункт	Париж
Історичні відомості
Назва на честь	барона Жоржа Османа
Дата початку забудови	17 жовтня 1857
Загальні відомості
Протяжність	2530 м[1]
Координати	48°52′30″ пн. ш. 2°18′26″ сх. д.
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	↑20872 ·R (VIII округ Парижа, IX округ Парижа, Quartier de la Madeleine, Quartier de l'Europe, Quartier du Faubourg-du-Roule, Faubourg-Montmartre, Quartier de la Chaussée-d'Antin)
Мапа
Бульвар Осман у Вікісховищі

Бульвар Осман має довжину 2 530 м й майже повністю перетинає 9-ий та 8-ий округи Парижа. Починається в кварталі, де розташовані осідки найбільших банків й перетинає квартали, де переважно розташовані офісні приміщення та великі магазини (див. Галерея Лафаєт).

Визначні будинки

• № 14 — редакція щоденної французької газети Ле Фігаро;
• № 67 — тут з 1910 до середини XX століття розташовувалася компанія «Сосьєте Женераль» з виробництва динаміту, заснована 1885 року Полем Барбі та Альфредом Нобелем^[2];
• № 81 — Садиба французького історика Едгара Мареза (1848—1926)^[3][4];
• № 102 — прибутковий будинок. Тут в 6-кімнатних апартаментах на 2-му поверсі з 1907 до 1919 року мешкав Марсель Пруст;
• № 103 — художня галерея Альфреда Дабера;
• № 117 — садиба доктора Лаббе в стилі неоренесансу;
• № 134 — житловий будинок на розі з Авеню-де-Мессін. Тут розташовувався магазин Sutton, який продавав лівреї для домашньої прислуги. На верхніх поверхах проживала Женев'єв Алеві (1849—1926), дружина французького композитора Жоржа Бізе, після її одруження з адвоката Ротшильдів Емілі Строс. «Салон Женев'єви» описаний Марселем Прустом у романі «У пошуках утраченого часу» як салон Германтів. У цьому салоні бували актор та романіст Людовик Алеві, Анрі Мельяк, Едґар Деґа, Поль Бурже, Жуль Леметр, Поль Ервье, Жорж де Порто-Ріш, Антуан де Гандер, Роберт де Монтеск'ю, а також політик Леон Блюм, комедіанти Люсьєн Гітрі, Режан, Емма Кальве, багато французьких та іноземні аристократи.
• № 136 — осідок вигаданої терористичної організації SPECTRE з фільмів про Джеймса Бонда;
• № 158 — 158bis — Музей Жакмар-Андре;
• № 162 — житловий будинок. Тут жив і помер Андре Бек де Фукьєр (1874—1959), публіцист та громадський діяч. На будинку розташована меморіальна дошка на згадку про нього;
• № 169 — житловий будинок. Тут жила і померла французька співачка Опери Марі-Габріель Кросс (1842—1906);
• № 184 — садиба графа де Дюранті;
• № 190 — консулат Гаїті.

Будинок Марселя Пруста

102, Bd Haussmann

• № 102 : у цьому будинку з 1907 по 1919 роки мешкав французький письменник Марсель Пруст (1871–1922). Сюди він переїхав після смерті батьків 27 грудня 1907 року. Квартира була розташована на третьому поверсі й мала 6 кімнат. Саме тут Пруст писав свій роман-епопею «У пошуках втраченого часу». На будинку № 102 встановлено меморіальну дошку.

Примітки

1. http://www.v2asp.paris.fr/commun/v2asp/v2/nomenclature_voies/Voieactu/4437.nom.htm
2. Christine Salles, Paulilles: La conception d'un territoire-outil. 1870—1911, mémoire de Master II, sous la direction de. Castaner-Munoz Esteban, Université de Perpignan Via Domitia, Perpignan, 2009
3. Catalogue: Paris, Gougy, Giraud-Badin, 1928–1929, 3 tomes en 2 vol. gr. in-8, VII-592 p., 482 p. et 88 p. (index)
4. Rochegude, Op. cit., P.

Посилання

• Félix Lazare, Dictionnaire administratif et historique des rues de Paris et de ses monuments, Paris, Imprimerie de Vinchon, 1844–1849
• Félix de Rochegude, Promenades dans toutes les rues de Paris. VIII e arrondissement, Paris, Hachette, 1910