Бугай Сергій Іванович

Сергій Іванович Бугай (нар. 29 вересня 1972, Миколаїв, СРСР) — радянський та український футболіст, захисник, пізніше — тренер.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бугай (значення).

Сергій Бугай
Сергій Бугай
Особисті дані
Повне ім'я	Сергій Іванович Бугай
Народження	29 вересня 1972(1972-09-29) (52 роки)
	Миколаїв, СРСР
Зріст	179 см
Вага	76 кг
Громадянство	СРСР  Україна
Позиція	захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Юнацькі клуби
	«Суднобудівник»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1989—1990 «Суднобудівник» 9 (0) 1991 «Маяк» (О) 47 (11) 1992 «Артанія» 24 (4) 1992—1998 «Евіс»/«Миколаїв» 203 (30) 1998—1999 «Кривбас» 21 (1) 1998—1999 →  «Кривбас-2» 1 (0) 1999—2003 «Металург» (З) 52 (2) 1999—2003 →  «Металург-2» (З) 13 (3) 2000 →  «СДЮШОР-Металург» 1 (0) 2002 →  «Кривбас» 8 (0) 2003 «Нива» (В) 3 (0) 2004—2006 «Миколаїв» 49 (7)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2014— «Аграрник»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Починав займатися футболом у миколаївському ДЮСШ «Суднобудівник»^[1]. У складі «Суднобудівника» дебютував в 16-річному віці. Починав як нападник, але на початку 90-их років тренер Леонід Колтун перевів Сергія в оборону. У цей період Бугай зіграв у миколаївській команді понад 200 матчів, в яких понад 80 разів виводив команду на поле з капітанською пов'язкою. Найуспішнішим для Бугая в складі «корабелів» став сезон 1997/98 років, в якому СК «Миколаїв» з великим відривом від другого місця виграв першу лігу. Після цього успіху четверо лідерів миколаївців — Лавренцов, Бугай, Пономаренко і Забранський — були запрошені в криворізький «Кривбас». Після одного сезону в Кривому Розі виступав кілька років в запорізькому «Металурзі». На заході кар'єри повернувся в МФК «Миколаїв».

Загалом у миколаївській команді виходив на поле у 261-му матчі чемпіонату СРСР і України в трьох лігах, забив 37 голів. В останньому сезоні отримав статусу граючого тренера^[2].

Досягнення

Командні

• Вища ліга чемпіонату України
  • Бронзовий призер (1): 1998/99

• Перша ліга чемпіонату України
  • Чемпіон (1): 1997/98
  • Срібний призер (1): 1994

Особисті

МФК «Миколаїв»

• Друге місце в рейтингу гравців, які зіграли найбільшу кількість матчів у футболці клубу (253 матчі)

Кар'єра тренера

У 2011 році повноцінно увійшов до тренерського штабу «корабелів». У 2013 році, коли миколаївську команду очолив Олег Федорчук, Бугай був змушений покинути розташування команди^[3]. У квітні 2010 року знову зайняв посаду помічника головного тренера МФК «Миколаїв»^[4].

У 2014 році став головним тренером аматорської команди «Аграрник» з Великої Мечетні^[5].

Стиль гри

Олександр Двойнисюк, журналіст газети «Николаевские новости», так охарактеризував футболіста: «… справжній боєць і лідер команди. … Удар божевільної сили і відмінна гра головою часом стають нерозв'язною проблемою для суперників. У запалі боротьби іноді заробляє „гірчичники“»^[6].

Література

• Двойнисюк. Капітанський фарватер : стаття // Николаевские новости. — 1997. — № 55 (144) (21 жовтня). — С. 6.

Примітки

1. СПЕЦІАЛІЗОВАНА ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКА ШКОЛА ОЛІМПІЙСЬКОГО РЕЗЕРВУ «МИКОЛАЇВ» З ФУТБОЛУ. Архів оригіналу за 15 серпня 2013. Процитовано 26 квітня 2017.
2. Сергій Бугай став граючим тренером. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 травня 2022.
3. «Нелогічно в команді, яка успішно виступила, змінювати склад», — Олег Федорчук. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 26 квітня 2017.
4. UA-Футбол. МФК «Миколаїв» очолив Руслан Забранський. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 26 квітня 2017.
5. Сергій Бугай тепер — головний тренер «Аграрника» з Великої Мечетні. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 26 квітня 2017.
6. Двойнисюк, 1997.

Посилання

• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Найкращий футболіст області 2005 року [Архівовано 22 травня 2018 у Wayback Machine.]
• 29 вересня День народження у тренера МФК «Миколаїв» Сергія Бугая^{[недоступне посилання з травня 2019]}