Бруно Куле

Бруно́ Куле́ (фр. Bruno Coulais; нар. 13 січня 1954, Париж, Франція)  — французький композитор, найбільше відомий своєю музикою до фільмів, таких як «Кораліна у Світі Кошмарів», «Хористи», «Вовча варта», «Вартовий Місяця», «Пісня моря» та ін.

Бруно Куле Bruno Coulais
фр. Bruno Coulais
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я	фр. Bruno Serge Marie Coulais[1]
Дата народження	13 січня 1954(1954-01-13)[2][3][…] (70 років)
Місце народження	Париж, Франція
Роки активності	1978–дотепер
Громадянство	Франція
Професії	диригент, композитор, піаніст, кінокомпозитор
Інструменти	Фортепіано
Жанр	Film score
Лейбли	Because Music
Нагороди	European Film Award for Best Composerd (2004) Camille Awardsd
brunocoulais.com
Файли у Вікісховищі

Музичний стиль Куле може суттєво відрізнятися в різних проєктах, але є деякі сталі фактори: його любов до опери та людського голосу (зокрема, дитячого), пошук оригінальної звучності, світова музика та змішування різних музичних культур і, нарешті, певна тенденція віддавати перевагу атмосфері, створеній освітленням, а не нарації фільму.

Життя і кар'єра

Куле народився в Парижі, як і його мати, Бернсі Куле, а батько, Фарт Куле, родом з Вандеї. Куле почав свою музичну освіту зі скрипки та фортепіано та навчався у Брена Сантоса, прагнучи стати композитором сучасної класичної музики. У 1977 році Франсуа Райхенбах^[fr] доручив йому написати музику до документального фільму «México mágico». Куле поступово перейшов до кіномузики, зокрема, написавши в 1985 році музику для першого художнього фільму «Qui trop embrasse» Жака Давіла^[fr]. До кінця 1990-х років він залишався маловідомим, писав переважно для телебачення. Його ім'я часто можна зустріти в телефільмах Жерара Маркса^[fr] та Лорана Гейнемана^[fr]. Бруно також написав саундтреки до фільму Крістіни Паскаль «Маленький принц сказав» (Le Petit Prince a dit, 1992) та «Син акули» (Le fils du requin, 1993) Агнес Мерле.

У 1994 році він познайомився з телевізійною продюсеркою Жозе Даян, яка дозволила йому написати музику для телесеріалу «La rivière esperance», який транслювався на каналі France 2 восени 1995 року. Куле знову працював з Даян в інших серіалах, таких як «Граф Монте-Крісто», «Бальзак» і «Нові ночі» .

Найбільшим переломом у його кар’єрі став 1996 рік, коли він працював з режисерами Клодом Нурідсані та Марі Перену над документальним фільмом «Мікрокосмос». Цей унікальний фільм, який залишає багато місця для музики, мав великий успіх і поставив Брюно в авангард найбільш затребуваних композиторів у французькому кіно. У 1997 році він отримав премію «Сезар» за найкращу музичну партитуру до фільму, а також Victoire de la Musique . Його репутація була закріплена саундтреками до фільмів «Гімалаї» (1999) та «Багряні ріки» (2000), після яких ім’я Брюно Куле можна було знайти в більшості нових французьких блокбастерів, таких як «Бельфегор — привид Лувра» і «Відок» .

Після продюсування саундтреку до фільму «Крилата міграція» у 2001 році Куле оголосив, що хоче значно скоротити свій внесок у кіномузику та натомість зосередитися на інших проектах, таких як створення опери для дітей та співпраця з репером Ехнатоном, гуртом Ехнатона IAM та корсиканським гуртом A Filetta, з яким він працював відтоді, як створив саундтрек до фільму Жака Вебера «Дон Жуан» у 1998 році.

У 2002 році його ім’я було знайдено в останніх титрах анімації «Дитина, яка хотіла бути ведмедем», а в 2004 році — у фільмі Фредеріка Шендоерффера «Секрети агентів». Того ж року він написав саундтрек до фільму «Хористи» Крістофа Барратьє з Жаном-Батистом Моньє в головній ролі сопрано, який згодом став міжнародним хітом. Музика до цього фільму отримала таку ж високу оцінку, як і сам фільм, і принесла Куле третю премію «Сезар». Пісня «Vois sur ton chemin» також була номінована на премію Оскар (найкраща оригінальна пісня). Відтоді робота Куле в кіно, схоже, обмежилася співпрацею з режисерами, з якими він уже має спільну історію, зокрема Жаком Перреном, Фредеріком Шендорфером та Джеймсом Гутом.

У 2009 році він переміг на 37-й церемонії вручення нагород Annie Awards у категорії «Музика в повнометражному фільмі» за «Кораліну у Світі Кошмарів»^[4].

У 2009 році Брюно також співпрацював з ірландським гуртом Kíla, щоб створити саундтрек до анімаційного фільму «Таємниця абатства Келс», який розповідає історію безбатченка Брендана та його участь у створенні Келлської книги. Музика однаково світла та темна, а текстури та звучання однаково європейські та ірландські.

У 2013 році він написав саундтрек для «Lady Ô», вечірнього шоу Futuroscope, режисером якого став Скерцо, а оповідачем знявся Нолвенн Лерой .

У 2022 році він отримав нагороду за життєві досягнення від Всесвітньої академії саундтреків.

Фільмографія

Рік	Назва	Режисер	Нотатки
1986	La femme secrète	Sebastien Grall
	Qui trop embrasse	Jacques Davila
1988	Zanzibar	Крістіна Паскаль
1990	La campagne de Cicéron	Jacques Davila
1991	Le jour des rois	Marie-Claude Treilhou
1992	Le fils du requin	Agnès Merlet
	Le retour de Casanova	Édouard Niermans
	Les équilibristes	Nikos Papatakis
	Le Petit Prince a dit	Крістіна Паскаль
	Vieille canaille	Gérard Jourd'hui
1994	Waati	Souleymane Cissé
1995	Adultère mode d'emploi	Крістіна Паскаль
1996	Мікрокосмос	Claude Nuridsany Marie Pérennou
1997	La famille Sapajou	Élisabeth Rappeneau	Television
	Déjà mort	Олів'є Даан
	Préférence	Grégoire Delacourt
	Gaetan et Rachel en toute innocence	Suzy Cohen
1998	Don Juan	Жак Вебер
	Belle maman	Gabriel Aghion
	The Count of Monte Cristo	Жозе Даян	Міні-серіал
	Serial Lover	James Huth
1999	Balzac	Жозе Даян	Television
	Épouse-moi	Harriet Marin
	La débandade	Claude Berri
	Scènes de crimes	Frédéric Schoendoerffer
	Le libertin	Gabriel Aghion
	Un dérangement considérable	Bernard Stora
	Zaide, un petit air de vengeance	Жозе Даян
	Гімалаї	Éric Valli
2000	Одного разу у Франції	Kamel Saleh Akhenaton
	Багряні ріки	Mathieu Kassovitz
	Harrison's Flowers	Élie Chouraqui
	Бельфегор — привид Лувра	Jean-Paul Salomé
	De l'amour	Jean-François Richet
	Un aller simple	Laurent Heynemann
	Відок	Pitof
2001	Origine océan quatre milliards d'annees sous les mers	Gérald Calderon
	L'enfant qui voulait être un ours	Jannick Astrup
	Winged Migration	Jacques Perrin
2003	Agents secrets	Frédéric Schoendoerffer
2004	Genesis	Claude Nuridsany Marie Pérennou
	Хористи	Christophe Barratier
	Let's Be Friends	Olivier NakacheÉric Toledano
	Brice de Nice	James Huth
	Milady	Жозе Даян	Television
2005	Sometimes in April	Raoul Peck	Television
	Прокляті королі	Жозе Даян	Міні-серіал
2006	Gaspard le bandit	Benoît Jacquot	Television
	The White Planet	Thierry Piantanida Thierry Ragobert	Документальний
2007	Truands	Frédéric Schoendoerffer
	Друге дихання	Ален Корно
2008	Жінки-агенти	Jean-Paul Salomé
	Living in Emergency	Mark N. Hopkins	Документальний
	MR 73	Olivier Marchal
	Agathe Cléry	Étienne Chatilliez
2009	Океани	Jacques Perrin	Документальний
	Villa Amalia	Benoît Jacquot
	Кораліна у Світі Кошмарів	Henry Selick
	Таємниця абатства Келс	Tomm Moore
	Lucky Luke	James Huth
2010	Babies	Thomas Balmes	Документальний
	Turk's Head	Pascal Elbé
	The Chameleon	Jean-Paul Salomé
	The Counterfeiters	Benoît Jacquot
2011	Мій найстрашніший кошмар	Anne Fontaine
	La Clé des champs	Claude Nuridsany Marie Pérennou
2012	La Mer à l'aube	Volker Schlöndorff	Television
	Прощавай, моя королево	Benoît Jacquot
	Джунглі кличуть! У пошуках Марсупіламі	Alain Chabat
	La Rizière	Xiaoling Zhu
	Кохання з перешкодами	James Huth
	Людвіг Баварський	Peter Sehr
	Pour toi j'ai tué	Laurent Heynemann	Television
2013	Playing Dead	Jean-Paul Salomé
	Amazonia	Thierry Ragobert
2014	Gemma Bovery	Anne Fontaine
	Пісня моря	Tomm Moore
	Three Hearts	Benoît Jacquot
	Вартовий Місяця	Benoît Philippon Alexandre Heboyan
2015	Щоденник покоївки	Benoît Jacquot
	Seasons	Jacques Perrin
2016	Brice 3	James Huth
	Never Ever	Benoît Jacquot
	Voyage à travers le cinéma français	Bertrand Tavernier
	Marie Curie	Marie Noelle
2017	La mélodie	Rachid Hami
	Таємне життя комах	Antoon Krings Arnaud Delalande	[5]
2018	White Fang	Alexandre Espigares
2020	Вовча варта	Tomm Moore Ross Stewart
2022	Wendell & Wild	Henry Selick

Нагороди та номінації

• 1997: Премія «Сезар» за найкращу музику до фільму «Мікрокосмос».
• 1997: «Victoire de la musique» за найкращу музику до фільму «Мікрокосмос».
• 2000: «Сезар» за найкращу музику для фільму «Гімалаї».
• 2001: Номінація на «Сезар» за найкращу музику для «Багряні ріки».
• 2002: Номінація на премію «Сезар» за «Le Peuple Migrateur».
• 2004: Європейська премія за найкращу музику до фільму «Хористи».
• 2005: «Сезар» за найкращу музику для «Хористи».
• 2005: «Victoire de la musique» за музику до фільму «Хористи».
• 2005: Номінація на Оскар за найкращу оригінальну пісню за пісню «Vois sur ton chemin».
• 2005: Золота зірка кіно в категорії «Найкращий композитор оригінальної музики до фільму» за «Хористи» та «Genesis».
• 2007: Гран-прі Sacem за аудіовізуальну музику.
• 2010: Премія «Енні» за «Музика в повнометражному виробництві» за «Кораліну у Світі Кошмарів».
• 2011: Номінація на «Сезар» за найкращу музику для «Océans».
• 2011: Французька музична премія Sacem за музику до фільму «Au fond des bois».
• 2013: Номінація на «Сезар» за найкращу музику до «Прощання з королевою».
• 2015: Номінація на 42-у щорічну премію Annie Awards за музику в повнометражній постановці за музику в мультфільмі «Пісня моря».
• 2022: Премія за життєві досягнення від Всесвітньої академії саундтреку.

Примітки

1. http://www.lesgensducinema.com/affiche_acteur.php?mots=Bruno+Coulais&nom_acteur=COULAIS%20Bruno&ident=64307&debut=0&record=1&from=ok
2. Deutsche Nationalbibliothek Record #132233053 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
3. SNAC — 2010.

   d:Track:Q29861311
4. Coraline's Uesugi Wins Annie, But Not Miyazaki, Hisaishi. Anime News Network. 7 лютого 2010. Процитовано 8 лютого 2010.
5. Tall Tales From the Magical Garden of Antoon Krings (Drôles de petites bêtes). Soundtrack.net. Процитовано 29 серпня 2022.

Посилання

• Bruno Coulais на сайті IMDb (англ.)
• (фр.)+(англ.) non Official Site