Бруно́ Куле́ (фр. Bruno Coulais; нар. 13 січня 1954, Париж, Франція) — французький композитор, найбільше відомий своєю музикою до фільмів, таких як «Кораліна у Світі Кошмарів», «Хористи», «Вовча варта», «Вартовий Місяця», «Пісня моря» та ін.
| Бруно Куле Bruno Coulais | |
|---|---|
| фр. Bruno Coulais | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | фр. Bruno Serge Marie Coulais[1] |
| Дата народження | 13 січня 1954[2][3][…] (70 років) |
| Місце народження | Париж, Франція |
| Роки активності | 1978–дотепер |
| Громадянство | Франція |
| Професії | диригент, композитор, піаніст, кінокомпозитор |
| Інструменти | Фортепіано |
| Жанр | Film score |
| Лейбли | Because Music |
| Нагороди | |
| brunocoulais.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
Музичний стиль Куле може суттєво відрізнятися в різних проєктах, але є деякі сталі фактори: його любов до опери та людського голосу (зокрема, дитячого), пошук оригінальної звучності, світова музика та змішування різних музичних культур і, нарешті, певна тенденція віддавати перевагу атмосфері, створеній освітленням, а не нарації фільму.
Життя і кар'єра
Куле народився в Парижі, як і його мати, Бернсі Куле, а батько, Фарт Куле, родом з Вандеї. Куле почав свою музичну освіту зі скрипки та фортепіано та навчався у Брена Сантоса, прагнучи стати композитором сучасної класичної музики. У 1977 році Франсуа Райхенбах[fr] доручив йому написати музику до документального фільму «México mágico». Куле поступово перейшов до кіномузики, зокрема, написавши в 1985 році музику для першого художнього фільму «Qui trop embrasse» Жака Давіла[fr]. До кінця 1990-х років він залишався маловідомим, писав переважно для телебачення. Його ім'я часто можна зустріти в телефільмах Жерара Маркса[fr] та Лорана Гейнемана[fr]. Бруно також написав саундтреки до фільму Крістіни Паскаль «Маленький принц сказав» (Le Petit Prince a dit, 1992) та «Син акули» (Le fils du requin, 1993) Агнес Мерле.
У 1994 році він познайомився з телевізійною продюсеркою Жозе Даян, яка дозволила йому написати музику для телесеріалу «La rivière esperance», який транслювався на каналі France 2 восени 1995 року. Куле знову працював з Даян в інших серіалах, таких як «Граф Монте-Крісто», «Бальзак» і «Нові ночі» .
Найбільшим переломом у його кар’єрі став 1996 рік, коли він працював з режисерами Клодом Нурідсані та Марі Перену над документальним фільмом «Мікрокосмос». Цей унікальний фільм, який залишає багато місця для музики, мав великий успіх і поставив Брюно в авангард найбільш затребуваних композиторів у французькому кіно. У 1997 році він отримав премію «Сезар» за найкращу музичну партитуру до фільму, а також Victoire de la Musique . Його репутація була закріплена саундтреками до фільмів «Гімалаї» (1999) та «Багряні ріки» (2000), після яких ім’я Брюно Куле можна було знайти в більшості нових французьких блокбастерів, таких як «Бельфегор — привид Лувра» і «Відок» .
Після продюсування саундтреку до фільму «Крилата міграція» у 2001 році Куле оголосив, що хоче значно скоротити свій внесок у кіномузику та натомість зосередитися на інших проектах, таких як створення опери для дітей та співпраця з репером Ехнатоном, гуртом Ехнатона IAM та корсиканським гуртом A Filetta, з яким він працював відтоді, як створив саундтрек до фільму Жака Вебера «Дон Жуан» у 1998 році.
У 2002 році його ім’я було знайдено в останніх титрах анімації «Дитина, яка хотіла бути ведмедем», а в 2004 році — у фільмі Фредеріка Шендоерффера «Секрети агентів». Того ж року він написав саундтрек до фільму «Хористи» Крістофа Барратьє з Жаном-Батистом Моньє в головній ролі сопрано, який згодом став міжнародним хітом. Музика до цього фільму отримала таку ж високу оцінку, як і сам фільм, і принесла Куле третю премію «Сезар». Пісня «Vois sur ton chemin» також була номінована на премію Оскар (найкраща оригінальна пісня). Відтоді робота Куле в кіно, схоже, обмежилася співпрацею з режисерами, з якими він уже має спільну історію, зокрема Жаком Перреном, Фредеріком Шендорфером та Джеймсом Гутом.
У 2009 році він переміг на 37-й церемонії вручення нагород Annie Awards у категорії «Музика в повнометражному фільмі» за «Кораліну у Світі Кошмарів»[4].
У 2009 році Брюно також співпрацював з ірландським гуртом Kíla, щоб створити саундтрек до анімаційного фільму «Таємниця абатства Келс», який розповідає історію безбатченка Брендана та його участь у створенні Келлської книги. Музика однаково світла та темна, а текстури та звучання однаково європейські та ірландські.
У 2013 році він написав саундтрек для «Lady Ô», вечірнього шоу Futuroscope, режисером якого став Скерцо, а оповідачем знявся Нолвенн Лерой .
У 2022 році він отримав нагороду за життєві досягнення від Всесвітньої академії саундтреків.
Фільмографія
| Рік | Назва | Режисер | Нотатки |
|---|---|---|---|
| 1986 | La femme secrète | Sebastien Grall | |
| Qui trop embrasse | Jacques Davila | ||
| 1988 | Zanzibar | Крістіна Паскаль | |
| 1990 | La campagne de Cicéron | Jacques Davila | |
| 1991 | Le jour des rois | Marie-Claude Treilhou | |
| 1992 | Le fils du requin | Agnès Merlet | |
| Le retour de Casanova | Édouard Niermans | ||
| Les équilibristes | Nikos Papatakis | ||
| Le Petit Prince a dit | Крістіна Паскаль | ||
| Vieille canaille | Gérard Jourd'hui | ||
| 1994 | Waati | Souleymane Cissé | |
| 1995 | Adultère mode d'emploi | Крістіна Паскаль | |
| 1996 | Мікрокосмос | Claude Nuridsany Marie Pérennou |
|
| 1997 | La famille Sapajou | Élisabeth Rappeneau | Television |
| Déjà mort | Олів'є Даан | ||
| Préférence | Grégoire Delacourt | ||
| Gaetan et Rachel en toute innocence | Suzy Cohen | ||
| 1998 | Don Juan | Жак Вебер | |
| Belle maman | Gabriel Aghion | ||
| The Count of Monte Cristo | Жозе Даян | Міні-серіал | |
| Serial Lover | James Huth | ||
| 1999 | Balzac | Жозе Даян | Television |
| Épouse-moi | Harriet Marin | ||
| La débandade | Claude Berri | ||
| Scènes de crimes | Frédéric Schoendoerffer | ||
| Le libertin | Gabriel Aghion | ||
| Un dérangement considérable | Bernard Stora | ||
| Zaide, un petit air de vengeance | Жозе Даян | ||
| Гімалаї | Éric Valli | ||
| 2000 | Одного разу у Франції | Kamel Saleh Akhenaton |
|
| Багряні ріки | Mathieu Kassovitz | ||
| Harrison's Flowers | Élie Chouraqui | ||
| Бельфегор — привид Лувра | Jean-Paul Salomé | ||
| De l'amour | Jean-François Richet | ||
| Un aller simple | Laurent Heynemann | ||
| Відок | Pitof | ||
| 2001 | Origine océan quatre milliards d'annees sous les mers | Gérald Calderon | |
| L'enfant qui voulait être un ours | Jannick Astrup | ||
| Winged Migration | Jacques Perrin | ||
| 2003 | Agents secrets | Frédéric Schoendoerffer | |
| 2004 | Genesis | Claude Nuridsany Marie Pérennou |
|
| Хористи | Christophe Barratier | ||
| Let's Be Friends | Olivier NakacheÉric Toledano | ||
| Brice de Nice | James Huth | ||
| Milady | Жозе Даян | Television | |
| 2005 | Sometimes in April | Raoul Peck | Television |
| Прокляті королі | Жозе Даян | Міні-серіал | |
| 2006 | Gaspard le bandit | Benoît Jacquot | Television |
| The White Planet | Thierry Piantanida Thierry Ragobert |
Документальний | |
| 2007 | Truands | Frédéric Schoendoerffer | |
| Друге дихання | Ален Корно | ||
| 2008 | Жінки-агенти | Jean-Paul Salomé | |
| Living in Emergency | Mark N. Hopkins | Документальний | |
| MR 73 | Olivier Marchal | ||
| Agathe Cléry | Étienne Chatilliez | ||
| 2009 | Океани | Jacques Perrin | Документальний |
| Villa Amalia | Benoît Jacquot | ||
| Кораліна у Світі Кошмарів | Henry Selick | ||
| Таємниця абатства Келс | Tomm Moore | ||
| Lucky Luke | James Huth | ||
| 2010 | Babies | Thomas Balmes | Документальний |
| Turk's Head | Pascal Elbé | ||
| The Chameleon | Jean-Paul Salomé | ||
| The Counterfeiters | Benoît Jacquot | ||
| 2011 | Мій найстрашніший кошмар | Anne Fontaine | |
| La Clé des champs | Claude Nuridsany Marie Pérennou |
||
| 2012 | La Mer à l'aube | Volker Schlöndorff | Television |
| Прощавай, моя королево | Benoît Jacquot | ||
| Джунглі кличуть! У пошуках Марсупіламі | Alain Chabat | ||
| La Rizière | Xiaoling Zhu | ||
| Кохання з перешкодами | James Huth | ||
| Людвіг Баварський | Peter Sehr | ||
| Pour toi j'ai tué | Laurent Heynemann | Television | |
| 2013 | Playing Dead | Jean-Paul Salomé | |
| Amazonia | Thierry Ragobert | ||
| 2014 | Gemma Bovery | Anne Fontaine | |
| Пісня моря | Tomm Moore | ||
| Three Hearts | Benoît Jacquot | ||
| Вартовий Місяця | Benoît Philippon Alexandre Heboyan |
||
| 2015 | Щоденник покоївки | Benoît Jacquot | |
| Seasons | Jacques Perrin | ||
| 2016 | Brice 3 | James Huth | |
| Never Ever | Benoît Jacquot | ||
| Voyage à travers le cinéma français | Bertrand Tavernier | ||
| Marie Curie | Marie Noelle | ||
| 2017 | La mélodie | Rachid Hami | |
| Таємне життя комах | Antoon Krings Arnaud Delalande |
[5] | |
| 2018 | White Fang | Alexandre Espigares | |
| 2020 | Вовча варта | Tomm Moore Ross Stewart |
|
| 2022 | Wendell & Wild | Henry Selick |
Нагороди та номінації
- 1997: Премія «Сезар» за найкращу музику до фільму «Мікрокосмос».
- 1997: «Victoire de la musique» за найкращу музику до фільму «Мікрокосмос».
- 2000: «Сезар» за найкращу музику для фільму «Гімалаї».
- 2001: Номінація на «Сезар» за найкращу музику для «Багряні ріки».
- 2002: Номінація на премію «Сезар» за «Le Peuple Migrateur».
- 2004: Європейська премія за найкращу музику до фільму «Хористи».
- 2005: «Сезар» за найкращу музику для «Хористи».
- 2005: «Victoire de la musique» за музику до фільму «Хористи».
- 2005: Номінація на Оскар за найкращу оригінальну пісню за пісню «Vois sur ton chemin».
- 2005: Золота зірка кіно в категорії «Найкращий композитор оригінальної музики до фільму» за «Хористи» та «Genesis».
- 2007: Гран-прі Sacem за аудіовізуальну музику.
- 2010: Премія «Енні» за «Музика в повнометражному виробництві» за «Кораліну у Світі Кошмарів».
- 2011: Номінація на «Сезар» за найкращу музику для «Océans».
- 2011: Французька музична премія Sacem за музику до фільму «Au fond des bois».
- 2013: Номінація на «Сезар» за найкращу музику до «Прощання з королевою».
- 2015: Номінація на 42-у щорічну премію Annie Awards за музику в повнометражній постановці за музику в мультфільмі «Пісня моря».
- 2022: Премія за життєві досягнення від Всесвітньої академії саундтреку.
Примітки
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
