Медовка бронзова

Медо́вка бронзова^[3] (Gliciphila melanops) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae). Ендемік Австралії. Це єдиний представник монотипового роду Бронзова медовка (Gliciphila).

? Медовка бронзова
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Медолюбові (Meliphagidae) Рід: Бронзова медовка (Gliciphila) Swainson, 1837 Вид: Медовка бронзова
Біноміальна назва
Gliciphila melanops Latham, 1801[2]
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Certhia melanops Phylidonyris melanops
Посилання
Вікісховище: Gliciphila melanops Віківиди: Gliciphila melanops ITIS: 711596 МСОП: 22704388 NCBI: 1156028

Опис

Бронзова медовка

Бронзова медовка

Довжина птаха становить 14-18 см, вага 14-22 г. Верхня частина тіла коричнева, нижня частина тіла білувата. Від дзьоба до очей ідуть темні смуги, що переходять у великі чорнувато-бурі плями на скронях, шиї і грудях з боків. На голові з боків є контрастно світлі серпоподібні плями. Над очима білуваті "брови", тім'я охристе.

Підвиди

Виділяють два підвиди:^[4]

• G. m. melanops (Latham, 1801) — від північного сходу Нового Південного Уельсу до півострова Ейр в Південній Австралії, південь і південний захід Західної Австралії, острова Бассової протоки і східна Тасманія;
• G. m. chelidonia Schodde & Mason, IJ, 1999 — західна Тасманія.

Поширення і екологія

Бронзові медовки мешкають на півдні Австрілії, зокрема на Тасманії. Вони живуть в сухих чагарникових заростях маллі і квонган, на пустищах і в саванах. Живляться нектаром. Сезон розмноження триває з червня по грудень. Гніздо чашоподібне. робиться з кори і траві, встелюється пухом, шерстю або іншим м'янким матеріалом, розміщується в чагарниках. В кладці 2-3, іноді 4 яйця^[5].

Примітки

1. BirdLife International (2016). Euplectes ardens. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 14 червня 2022.
2. Latham, John (1801). Supplementum indicis ornithologici sive systematis ornithologiae (Latin) . London: Leigh & Sotheby. с. xxxvi. Архів оригіналу за 14 червня 2022. Процитовано 14 червня 2022.
3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
4. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Honeyeaters. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 14 червня 2022.
5. Beruldsen, G (2003). Australian Birds: Their Nests and Eggs. Kenmore Hills, Qld: self. с. 324. ISBN 0-646-42798-9.