Бригадир Слобідських козацьких полків

Бригадир Слобідських козацьких полків — найвища військова посада в Слобідських козацьких полках у 1707–1765 роках (з перервами).

Слобідські козацькі полки

Бригадири були керівниками Слобідських полків, які в військовому плані, формували бригаду в складі Української дивізії. Підпорядковувався керівнику Української дивізії. Слобідські козацькі полковники, були підпорядковані бригадиру, як керівники військових формувань, але не як керівники адміністративно-територіальних одиниць.

У 1765 році відбулося скасування козацького устрою в Слобідській Україні. Козацькі полки було перетворено на гусарські полки регулярної Російської армії, а їх територія утворила Слобідсько-Українську губернію.

Історія появи посади

За часів Північної війни в Україну були введені московські війська. В зв'язку з недовірою Московської влади до козаків, частина цих військ залишилися в Україні (Гетьманщина, та Слобідська Україна) і після закінчення війни у 1713 році, з них було утворено Українську дивізію. Однією з бригад цієї дивізії стала бригада Слобідських козаків, до якої входили всі п'ять Слобідських козацьких полків. Першим бригадиром у 1707 році, став полковник Ізюмського козацького полку Федір Шидловський. Командир бригади мав армійський чин Московської держави, й був бригадиром, чи генерал-майором.

Перелік бригадирів

Портрет бригадира Федора Осипова (XVII-XVIII ст.). ^[1]

Портрет полковника Охтирського полка Олексія лесевицького (XVIII ст.). ^[2]

• 1707—1711 Федір Володимирович Шидловський — колишній полковник Ізюмського полку. З 1709 отримав чин генерал-майора. Після сварки з Меншиковим, по наказу царя Петра Олексійовича Шидловського було заарештовано, він був знятий з посади також у нього були відібрані всі чини та нагороди.
• 1711 Федір Осипович Осипов — колишній полковник Охтирського полку.
• 1735—1744 Олексій Леонтійович Лесевицький — колишній полковник Охтирського полку.
• 1744—1751 Після смерті О. Л. Лесевицького козацьких бригадирів не призначали. А самі козаки входили до бригади генерал-майора Якова Лукича Фролова-Багріїва.
• 1751 Іван Григорович Квітка — колишній полковник Ізюмського полку. Його було призначено бригадиром, але він помер до того як надійшли папери про призначення.
• 1751—1757 Василь Петрович Капніст  — колишній сотник Ізюмського полку (1727), Миргородський (1737–1750) та Київський полковник (1750). Загинув у битві під Грос-Єгерсдорфом^[3] в ході Семирічної війни (Прусський похід).
• 1758—1763 Дмитро Антонович Банческул. Призначено після смерті Капніста.
• 1763—1764 Микита Васильович Поскочин. Генерал-майор.Призначено після відсторонення Банческула. ^[4]
• 1764—1765 Вільям Іванович Брінк. Генерал-майор. Останній бригадир козацьких полків. ^[4]

Див. також

• Слобідська Україна
• Слобідські козаки

Джерела

• Альбовский Е. История Харьковского слободского казачьего полка (1651–1765). — Х., 1995.
• Багалій Д. І. Історія Слобідської України. — тип. Харків «Дельта», 1993.— 256 с. — ISBN 5-7707-4256-9 (перевидання книги вид. «Союз» Харківського Кредитного Союзу Кооперативів-1918)
• Потто В. А. Історія Охтирського полку — Санкт-Петербург, тип."Балашов і Ко",1902.— І, ІІ томи (рос.)
• Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857–1859. [Архівовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.]
• Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії — Харків, Університетська друкарня, 1882.
• Гербель М. Ізюмський слобідський козацький полк 1651-1765. — Санкт-Петербург, тип. Едуарда Праца, 1851. — 164 с.

Примітки

1. Г.К. Лукомський сфотографував цей портрет у 1914 році у маєтку Кованько у Матвіївці.
2. Ілюстрація з книги Д. Багалія «Історія Слобідської України»
3. В наш час Гросс-Єгерсдорф, це селище Моторне в Калінінградської області Росії
4. Гербель М. Ізюмський слобідський козацький полк 1651-1765— Санкт-Петербург, тип. Едуарда Праца,1851.—С.110,150—164с.