Бреїла (місто)

Бреїла^[4], Браїла^[5], Бреїлов (рум. Brăila, тур. Ibrail) — місто на південному сході Румунії. Адміністративний центр повіту Бреїла. Південне місто-супутник Галаца. Населення міста 2011 року становило 180,3 тис., 1973 року — 161,1 тис. жителів^[5].

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бреїла.

Бреїла рум. Brăila
герб
Фонтан на майдані Незалежності Браїли Фонтан на майдані Незалежності Браїли
Основні дані
45°16′09″ пн. ш. 27°57′30″ сх. д.
Країна	Румунія
Регіон	Бреїла
Адмінцентр	Brăilad
Столиця для	Бреїла (жудець)
Площа	175 км²
Населення	180 302 (2011)
Висота НРМ	25 ± 1 м
Водойма	Дунай[1]
Міста-побратими	Нілюфер (2001)[2][3]
Часовий пояс	UTC+2 і UTC+3
Номери автомобілів	BR
GeoNames	8334707
OSM	↑2355512 ·R (Бреїла)
Поштові індекси	810001–810542
Міська влада
mayor of Brăilad	Aurel Gabriel Simionescu
Вебсайт	pmb.braila.astral.ro/main_site/index.htm
Мапа
Бреїла у Вікісховищі

Географія

Розташоване амфітеатром на лівому березі Дунаю, у тому місці, де сходяться два рукави річки.

Назва

У 14 ст. грецькі документи називають місто «Проілабум» і «Проілава», що було передачею слов'янської назви — Браїлов. Іспанські та каталонські документи називають місто «Дрінаджо» (Drinago), яке можливо, є переадачею іншої назви міста «Брілаго» (Brillago). Німецькі документи називають «Юберейл» (Uebereyl). Походження назви міста невідоме. Турки називають місто «Ібраїл», або «Ібраїла».

Історія

Згадки про місто сягають VI століття^[5]. Молдовський господар (князь) Стефан III Великий спалив місто у 1470 р. Близько 1390 р. молдавський воєвода Мірча старий дозволяє львівським купцям торгувати в межах свого воєводства «від Залізних Воріт до Браїлова»^[6]. З 1538–1540 до 1829 р. місто контролювалося турками.

З 1580 до 1840 року було центром Браїльської митрополії Константинопольського патріархату, до якої належали землі Добруджа, Буджаку, Бендер, Ханської України та в певні періоди всі православні території підосманської Правобережної і Лівобережної України (Олешківська Січ).

Економіка

Основні галузі промисловості — металообробка та машинобудування (суднобудування, виробництво будівельних і дорожніх машин), сталепрокатне виробництво, харчова промисловість (особливо виноробство, мірошництво, спирто-горілчане виробництво). Є підприємства швейної, цементної, деревообробної промисловості^[5]. Поблизу Браїли, у Кискані, великий комбінат для перероблення очерету, виробництва целюлози, картону, штучного волокна, корду тощо^[5].

У місті для потреб промислових підприємств споруджено власну ТЕС^[5].

Транспорт

Браїла — важливий транспортний вузол, один із найбільших річкових портів країни на Дунаї, кінцевий пункт морського судноплавства, крупний вузол залізниць і автошляхів^[5].

У місті курсує трамвай.

Відомі люди

Панаїт Істраті

• Ана-Василик Аслан — румунський медик-геронтолог, біолог, дійсний член Румунської академії.
• Анішоара Кушмір-Станцу — олімпійська чемпіонка 1984 р. зі стрибків у довжину.
• Андреас Ембірікос — грецький поет-сюрреаліст.
• Марія Філотті — румунська акторка.
• Ніколае Іонеску (1820–1905) — румунський філософ, логік, математик, журналіст.
• Нае Іонеску (1890–1940) — румунський філософ, логік, журналіст, редактор.
• Джозеф Джуран — академік Міжнародної академії якості, засновник теорії управління якістю.
• Маніа Менеску — прем'єр-міністр під час режиму Ніколае Чаушеску.
• Панаїт Істраті — румунський письменник.
• Діана Мокану — олімпійська чемпіонка 2000 р. з плавання на 100 та 200 м.
• Жан Москополь — румунський співак міжвоєнного періоду.
• Серж Московічі — автор робіт із соціальної психології.
• Георге Мунтяну-Мургочі — румунський геолог, засновник Південно-східного інституту Європейської освіти у Бухаресті.
• Георге Петраску — румунський художник.
• Камеліа Потек — олімпійська чемпіонка 2004 р. з плавання вільним стилем.
• Джонні Редукану — джазовий музикант.
• Міхаіл Себастьян — румунський письменник.
• Іларіє Воронка — румунський поет.
• Ксенакіс Яніс — грецький композитор і архітектор.
• Георгіос Склавос — грецький композитор.
• Петр Нейков — болгарський дипломат. Консул Болгарії у Києві 1918 р.^[7]

Галерея

• 
  Будинки
• 
• 
• 
• 
  Шаурма і магазини
• 
  Церква
• 
• 
• 
  Торгові центри

Див. також

• Бреїльський міст

Примітки

• Портал «Румунія»

1. Браилов // Больница — Буковина — 1927. — Т. 7. — С. 320.

   d:Track:Q20078554d:Track:Q43466334d:Track:Q43200238
2. https://www.primariabraila.ro/orase-infratite
3. https://www.nilufer.bel.tr/icerik/kardes-kentler
4. Атлас світу, 2005.
5. Бреїла // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
6. ГРАМОТИ XIV ст. — ВИДАВНИЦТВО «НАУКОВА ДУМКА», КИЇВ — 1974 — № 52. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 10 січня 2016.
7. Вовчук Л., Тригуб О. (2018). Петро Нейков - болгарський генеральний консул у Києві.

Література

• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.

Посилання

• Браїла // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.