Брет Істон Елліс

Брет Істон Елліс (англ. Bret Easton Ellis; нар. 7 березня 1964) — американський письменник. Насамперед відомий як автор роману «Американський психопат» (1991), який викликав чималий резонанс через детальне зображення сексу та насильства.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Елліс.

Брет Істон Елліс
англ. Bret Easton Ellis
Народився	7 березня 1964(1964-03-07) (60 років) Лос-Анджелес, Каліфорнія, США.
Громадянство	США
Місце проживання	Лос-Анджелес[1] Іст-Вілледж[2]
Діяльність	письменник
Сфера роботи	сценічне мистецтво
Alma mater	Беннінгтонський коледж (1986)[3] і The Buckley Schoold
Роки активності	1985[3] — тепер. час
Жанр	сатира
Magnum opus	«Американський психопат»
Автограф
Сайт: randomhouse.com/kvpa/eastonellis/
Брет Істон Елліс у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Народився 7 березня 1964 року в Лос-Анджелесі, Каліфорнія, США. Навчався у декількох приватних школах, а згодом вступив до Беннінгстонського коледжу, який закінчив 1986 року.^[4] Окрім того, 1985 року за підтримки викладача з креативного письма опублікував дебютний роман «Менше нуля»^[en], який слугував йому за дипломну роботу. У 1980-х почав очолювати літературну групу молодих авторів «Брет Пек», до якої також входили Тама Яновіц та Джей Макінері, яким у своїх творах вдалося зобразити американський «дух часу» кінця 80-х початку 90-х років.^[5]

1987 року Елліс презентував другий роман під назвою «Правила сексу»^[en], а 1991 року світ побачила найвідоміша та найконтроверсійніша робота автора — роман «Американський психопат», який зображує нью-йорського яппі Патрік Бейтмен, який має успішну кар'єру на Волл-Стріт, але водночас є маніяком, убивцею та психопатом. Через мізогінічні сцени видавництво «Simon & Schuster» відмовилося публікувати роман, а Національна організація жінок оголосила книзі бойкот. Зрештою, роман опублікувало видавництво «Vintage Books», а 2000 року світ побачила однойменна екранізація з Крістіаном Бейлом, Віллемом Дефо та Джаредом Лето у головних ролях.

Опісля відбулася публікація збірки оповідань «Інформатори»^[en] (1994), а також трьох романів: «Гламорама»^[en] (1998), «Місячний парк»^[en] (2005) та «Імперські спальні»^[en] (2010). Окрім того, вийшли декілька екранізацій його творів: «Менше нуля» (1987), «Американський психопат» (2000) «Правила сексу» (2002) та «Інформатори» (2009).

Особисте життя

2005 року в одному зі своїх інтерв'ю Елліс зізнався, що є бісексуалом та протягом тривалого часу перебував у стосунках з Майклом Вейдом Капланом, який 2004 року помер від серцевого нападу.^[6]

Переклади українською

• Брет Істон Елліс. Американський психопат. — Х. : КСД, 2016. — 512 с. — ISBN 978-617-12-1638-9.

Примітки

1. Fantastic Fiction — 1999.

   d:Track:Q21777935
2. https://bookpage.com/interviews/7982-bret-easton-ellis-fiction
3. https://www.bennington.edu/bennington-network/outsized-impact/bret-easton-ellis
4. Encyclopedia of American Literature. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
5. Fear, Trauma and Paranoia in Bret Easton Ellis's Oeuvre (Introduction)
6. Encyclopedia of Contemporary LGBTQ Literature of the United States [2 volumes]. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.

Посилання

• «Американський психопат» Брета Істона Елліса: Божевілля от-кутюр \\ Друг читача, 02.02.2017
• Творчість Брета Істона Елліса у міжнародній базі фантастики «The Internet Speculative Fiction Database» [Архівовано 4 квітня 2019 у Wayback Machine.]