Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ізотопи бору - нукліди хімічного елементу бору, які мають різну кількість нейтронів, а, отже, різну атомну масу.
Природний бор складається тільки з двох стабільних ізотопів. На частку легкого бору-10 в природній суміші припадає близько 19,9%, решта, а саме 80.1% — важкий бор-11[1][2]. Деякі вчені вважають, що відношення 11В : 10В = 81 : 19 непостійне і що в надрах Землі відбувається частковий розподіл і перерозподіл ізотопів бору. На думку інших, всі відхилення в ізотопному складі — від того, що визначають його різними приладами і методами; але в роботах вчених і цієї групи, говориться, що бор, виділений з морської води, на 2% важчий за бор, добутий з мінералів. Існує, щоправда, й інше пояснення відхилень в ізотопному складі бору, добутого з різних зразків. Суть його в тому, що під дією швидких протонів частина бору-10 перетворюється на берилій-7, а той у свою чергу (після серії ядерних перетворень) — в гелій-4.
За величиною перетину захоплення теплових нейтронів легкий ізотоп бору 10В посідає одне з перших місць серед всіх ізотопів елементів, а важкий 11В — одне з найостанніших. Це означає, що матеріали на основі обох ізотопів елементу №5 вельми цікаві для реакторобудування, як, втім, і для інших областей атомної техніки.
Окрім цих відомі ще 12 радіоактивних ізотопів бору з масовими числами від 6В до 19В, найстійкішим з котрих є радіоізотоп 8В з періодом напіврозпаду 0,77 секунд. Всі решта ізотопів мають період напіврозпаду менший, ніж 17,35 мс, а для найменш стабільного з них, 7B, ця величина становить 150 йоктосекунд. Ізотопи з атомними масами меншими 10 розпадаються до гелію (7B і 9B за посередництва короткоживучих ізотопів берилію), а ті, що мають масу понад 10, здебільшого перетворюються на вуглець.
Символ ізотопу |
Z(p) | N(n) | Маса ізотопу (u) |
Період напіврозпаду | Типи розпаду[3][n 1] |
Дочірні ізотопи[n 2] | Спін і парність ядра[n 3] |
Поширеність ізотопу в природі (мольна частка) |
Діапазон розподілу в природі (мольна частка) |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
6B | 5 | 1 | 6.04681(75)# | ||||||
7B | 5 | 2 | 7.02992(8) | 350(50)×10−24 с [1.4(2) МеВ] |
p | 6Be[n 4] | (3⁄2−) | ||
8B[n 5] | 5 | 3 | 8.0246072(11) | 770(3) мс | β+, α | 2 4He | 2+ | ||
9B | 5 | 4 | 9.0133288(11) | 800(300)×10−21 с [0.54(21) кеВ] |
p | 8Be[n 6] | 3⁄2− | ||
10B | 5 | 5 | 10.0129370(4) | Стабільний | 3+ | 19.9(7) | 18.929–20.386 | ||
11B | 5 | 6 | 11.0093054(4) | Стабільний | 3⁄2− | 80.1(7) | 79.614–81.071 | ||
12B | 5 | 7 | 12.0143521(15) | 20.20(2) мс | β− (98.4%) | 12C | 1+ | ||
β−, α (1.6%) | 8Be[n 7] | ||||||||
13B | 5 | 8 | 13.0177802(12) | 17.33(17) мс | β− (99.72%) | 13C | 3⁄2− | ||
β−, n (0.279%) | 12C | ||||||||
14B | 5 | 9 | 14.025404(23) | 12.5(5) мс | β− (93.96%) | 14C | 2− | ||
β−, n (6.04%) | 13C | ||||||||
15B | 5 | 10 | 15.031103(24) | 9.87(7) мс | β−, n (93.6%) | 14C | 3⁄2− | ||
β− (6.0%) | 15C | ||||||||
β−, 2n (0.40%) | 13C | ||||||||
16B | 5 | 11 | 16.03981(6) | <190×10−12 с [<0.1 MeV] |
n | 15B | 0− | ||
17B[n 8] | 5 | 12 | 17.04699(18) | 5.08(5) мс | β−, n (63.0%) | 16C | (3⁄2−) | ||
β− (22.1%) | 17C | ||||||||
β−, 2n (11.0%) | 15C | ||||||||
β−, 3n (3.5%) | 14C | ||||||||
β−, 4n (0.40%) | 13C | ||||||||
18B | 5 | 13 | 18.05617(86)# | <26 нс | n | 17B | (4−)# | ||
19B[n 8] | 5 | 14 | 19.06373(43)# | 2.92(13) мс | β− | 19C | (3⁄2−)# |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.