Боровик Олександр Валерійович

Олексан́др Вале́рійович Борови́к (нар. 1968, Львів) — український юрист, колишній заступник міністра економіки України, радник одеського губернатора Михеїла Саакашвілі.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Боровик Олександр Олександрович (футболіст).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Боровик.

Боровик Олександр Валерійович
Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України
12 березня 2015 — 14 травня 2015
Президент	Петро Порошенко
Прем'єр-міністр	Арсеній Яценюк
Народився	1968(1968) Львів, Українська РСР
Відомий як	адвокат
Громадянство	СРСР→ Україна  Німеччина[1]
Alma mater	Гарвардська школа права
Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Народився у Львові у 1968 році. Деякий час у дитинстві жив в Одесі. Навчався у Львівському державному університеті на Факультеті іноземних мов, де вивчав англійську та французьку мови. Пізніше поступив до вищої школи КДБ у Москві, на четвертому курсі покинув навчання за власним бажанням^[2]. Батько Олександра — Валерій Васильович Боровик (нар. 22.10.1939) працював в КДБ у Львові, у підрозділі «К», займався антикорупцією в органах МВС^[3].

У віці 21 року виїхав з України до Чехії. Там поступив на юридичний факультет Празького університету, за його словами, за рекомендацією Вацлава Гавела. Навчався також у Гарвардському університеті (Гарвардська школа права). Працював редактором Гарвардського журналу міжнародного права.

Є одним із засновників компанії «BioSignal Group, Corp» у місті Нью-Йорк.

11 років пропрацював у «Microsoft» юристом на різних посадах. Серед іншого був головним юристом по роботі з державним сектором в компанії. Очолював переговорний процес компанії з декількома національними урядами, ООН, НАТО, Європейською комісією, Європейським агентством з мережевої та інформаційної безпеки, Європейським екологічним агентством, Всесвітньою організацією охорони здоров'я та іншими міжнародними організаціями.

З березня 2014 працював головним юрисконсультом регіону «ЕМЕА» у компанії «Akamai Technologies», що спеціалізується на хмарних сервісах.

З лютого 2015 працював першим заступником міністра економіки в уряді України.

У травні 2015 року Боровик був вимушений покинути Кабмін через конфлікт із прем'єром Арсенієм Яценюком^[4]. Це викликало скандал в суспільстві, що пізніше отримав назву «Боровикгейт».

З травня 2015 працює радником в команді голови Одеської ОДА — Михеїла Саакашвілі, a з серпня 2015 виконує обов'язки голови «Agency for Investments and Innovation» при губернаторі Саакашвілі де він також є членом «Economic Development Board».

Висувався на вибори міського голови Одеси від президентської партії «Блок Петра Порошенка „Солідарність“» і очолював її список на виборах в Одеську облраду.

4 травня 2016 року подав у відставку з посади заступника голови Одеської ОДА, через вступ у дію нового закону про державну службу^[1], проте залишився позаштатним радником очільника ОДА з питань інвестицій^[5].

29 квітня 2017 року Президент України Петро Порошенко підписав указ про припинення громадянства України Олександра Боровика.^[6][7] Це пов'язано з тим, що Боровик має громадянство Німеччини.^[8]

Особисте життя

Володіє 7 мовами: українською, англійською, чеською, російською, німецькою, іспанською, французькою.

Примітки

1. Саша Боровик подав у відставку. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 4 травня 2016.
2. За последние год-полтора Украина поняла, как плохо стоит на ногах и как низко пала. Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 23 червня 2015.
3. Боровик Олександр — Досьє. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 11 серпня 2015.
4. У Мінекономіки пояснили, чому звільнили Боровика. Українська правда. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 липня 2015.
5. Одеська ОДА звільнила Боровика з посади. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 4 травня 2016.
6. Указ Президента України від 29 квітня 2017 року № 119/2017 «Про припинення громадянства України Артеменка А.В., Боровика О., Новгородського Д.В. та інших осіб»
7. Порошенко позбавив громадянства не тільки Артеменка, а й Сашу Боровика. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 5 травня 2017.
8. Саша Боровик подав у відставку. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 4 травня 2016.

Посилання

•  Боровик Олександр Валерійович у соцмережі «Facebook»
• Саша Боровик на LinkedIn^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Джерела

• Довга дорога додому. Чому я вирішив повернутися в Україну? [Архівовано 17 червня 2015 у Wayback Machine.]
• Саша Боровик і КДБ: погляд із Чехії [Архівовано 28 червня 2015 у Wayback Machine.]
• Саша Боровик: Уряд живе в іншому світі і треба їх будити [Архівовано 23 червня 2015 у Wayback Machine.]
• Life, Literature, Lermontov — Sasha Borovik, 16 травня, 2012 [Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.](англ.)