Борисов Лев Іванович

Лев Іванович Борисов (рос. Лев Иванович Борисов; 8 грудня 1933, Пльос, РРФСР — 15 листопада 2011, Москва, Росія^[2]) — радянський та російський актор театру і кіно. Заслужений^[3] (1994) та народний (2001)^[4] артист Росії.

Борисов Лев Іванович
Народився	8 грудня 1933(1933-12-08) Пльос, Privolzhsky Districtd, Івановська область, СРСР
Помер	15 листопада 2011(2011-11-15)[1] (77 років) Москва, Росія цереброваскулярні хвороби
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	актор
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Роки діяльності	з 1954
Діти	Nadezhda Borisovad
Брати / сестри	Борисов Олег Іванович
IMDb	nm0096844
Нагороди та премії

Біографія

Народився 8 грудня 1933 року в місті Пльос Івановської промислової області. Молодший брат актора Олега Борисова. Закінчив Театральне училище імені Б. В. Щукіна (1956).

До 1960 року працював в Театрі-студії, з 1960 по 1974 роки був актором Театру драми на Спартаківський. З 1974 по 1981 року — актор Обласного театру імені О. М. Островського, з 1981 по 1987 роки був актором Московського драматичного театру імені К. С. Станіславського. З 1987 року — актор Московського театру-центру імені М. Н. Єрмолової. В останні роки грав в антрепризі «Чужа дружина і чоловік під ліжком».

У кіно дебютував в середині 1950-х років в ролі десятикласника у фільмі «Атестат зрілості». Потім були ролі у фільмах «Висота», «Балада про солдата», «Вірні серця», «Доля людини», «Вас чекає громадянка Никанорова», «І знову Аніскін», «Ви чиї, старі?», «Ширлі-мирлі», «Вулиця молодості», «Мандрівний автобус», «Пригода графа Невзорова», «Звинувачуються у вбивстві», «Смиренний цвинтар», «Барханов і його охоронець», «Візит до мінотавра», «Винесення тіла» та інші. З братом Олегом Борисовим в 1987 році знявся у фільмі «Садівник». Активно знімався в телесеріалах: «Сава», «Батюшка», «Секунда до …», «Отаман», «Легенда про Тампуку», «Штрафбат», «Бандитський Петербург» та інших.

У 1982 році на кінофестивалі молодих кінематографістів кіностудії «Мосфільм» був нагороджений призом за краще виконання чоловічої ролі у фільмі «Пригоди графа Невзорова». У 1990 році на кінофестивалі «Сузір'я» був удостоєний відзнаки за кращу чоловічу роль другого плану (фільм «Смиренний цвинтар»). У 2001 році став народним артистом Росії .

Помер 15 листопада 2011 року в реанімації Боткінської лікарні після перенесеного інсульту^[5].

Церемонія прощання пройшла в Центральному будинку кіно в Москві 17 листопада. Похований на Троєкуровському кладовищі.

Творчість

Ролі в театрі

Театр імені М. М. Єрмолової

• 1987 — «По сусідству ми живемо» — дід Василь
• 1988 — «Будинок, де розбиваються серця» — Рендол
• 1989 — «Запрошення на страту» — директор в'язниці
• 1991 — «Бусновата» — чиновник
• 1992 — «Цвіркун на печі» — Калеб
• 1994 — «Село Степанчиково» — Фома Опискин
• 1996 — «Марія Стюарт» — сер Паулет
• 1999 — «Прибайкальська кадриль» — Саня Ареф'єв
• 2000 — «Цар Максиміліан» — могильник, посол
• 2001 — «Субота, неділя, понеділок» — Антоніо^[6]

Фільмографія

1954 — Атестат зрілості — Коробов 1956 — Різні долі — студент на зборах 1956 — Партизанська іскра — Шура Кучер 1957 — Висота — Борис Берестов 1958 — Вулиця молодості — столяр Костянтин Іванович Луб'яной 1958 — Військова таємниця — епізод 1959 — Балада про солдата — солдат на переправі попросив мила у старшини 1959 — Вірні серця — Сергій Моргунов 1959 — Доля людини — взводний 1960 — Час літніх відпусток — Габбідулін 1960 — Ровесник століття — шофер 1960 — Хлопці з Канонерського — Михайло (роль озвучив Інокентій Смоктуновський) 1969 — Варчина земля (ТБ) — Оселедець 1976 — 12 стільців — монтер Мечников 1977 — Приїзжа — Яків Силін 1977 — Хочу бути міністром 1978 — Вас чекає громадянка Никанорова — «громадська сила» 1978 — І знову Аніскін — держатель притону Василь Степанович Неганов 1979 — Повернення почуттів — Хамза 1979 — Червоний велосипед — кулак Карчук 1980 — Особливо важливе завдання — Нечкін 1980 — Білий ворон — дядя Коля 1980 — Якби я був начальником — Сергеєв 1981 — В останню чергу — спекулянт Михайло Семенович 1981 — Факти минулого дня — Скороходов 1981 — Циганське щастя — тракторист Єгор 1982 — День народження — Федір, водій Зверєва 1982 — Пригоди графа Невзорова — Семен Іванович Невзоров 1982 — Дитячий світ — Іван Іванович, заступник директора універмагу «Дитячий світ» 1982 — Відкрите серце — гість Славіка 1983 — Демідови — Крот 1984 — Кожен десятий — Альоха Чикин 1983 — Господиня дитячого будинку — Іван Пилипович 1984 — Горобинові ночі — Степан Андрійович Базанов 1985 — Вишневий вир — Карпушка 1986 — Тривалий іспит — «Фунтик» 1986 — Золота баба — прикащик Тихон, батько Анютки 1986 — Звинувачується весілля — батько нареченого 1987 — Везуча людина — Курочкін 1987 — Візит до Мінотавра — Обольников 1987 — Мій бойовий розрахунок — директор школи Іван Петрович 1987 — Садівник — Коля Стєклов 1988 — За все заплачено — Малигін 1988 — Ви чиї, старі? — Багорич 1988 — Бризки шампанського — Єгорович 1988 — Вам що, наша влада не подобається?! — Степан 1989 — Мандрівний автобус — артист Микола Тюльпанов

1989 — Закон — Сергій Іванович Тимофеєв 1989 — Викрадення чарівника — дід Геннадій 1989 — Смиренний цвинтар — Кутя 1989 — Гальмування в небесах — Микола Іванович Єзепов 1989 — Вхід до лабіринту — Чебаков-старший 1990 — Аферисти — Федюшкін 1990 — Гамбрінус — рибалка 1990 — Кар'єр — Семен 1990 — Російська рулетка — дядя Паша 1990 — Система «Ніпель» — «Ворошиловський стрілок» 1990 — Танк «Клим Ворошилов-2» — молоковоз 1990 — Хмара-рай — Пилип Макарович 1991 — Арифметика вбивства — Платон Бризгалін 1991 — Свічка 1992 — Аліса і Букініст — Аким Георгійович 1992 — Виніс тіла 1992 — Мертві без поховання 1994 — Біле свято — столяр 1994 — Цвіркун 1995 — Ширлі-мирлі — мафіозо 1996 — Барханов і його охоронець — Чулков 1997 — Зміїне джерело 1998 — Самозванці 2000 — Артист і майстер — убогий 2000 — Бандитський Петербург. Фільм 1. Барон — Віктор Павлович Говоров («Антибіотик») 2000 — Бандитський Петербург. Фільм 2. Адвокат — Віктор Павлович Говоров («Антибіотик») 2001 — Конференція маньяків — Душевний 2001 — Бандитський Петербург. Фільм 3. Крах Антибіотика — Віктор Павлович Говоров («Антибіотик») 2003 — Бандитський Петербург. Фільм 4. Арештант — Віктор Павлович Говоров («Антибіотик») 2003 — Бандитський Петербург. Фільм 6. Журналіст — Віктор Павлович Говоров («Антибіотик») 2004 — Весєгонська вовчиця — дід Матвій 2004 — Легенда про Тампука — Павук 2004 — Сусід 2004 — Штрафбат — дід Зої 2004 — Па — дід Оксани 2005 — Отаман — Прохор 2005 — Коля — перекоти поле — Пилип Макарович 2005 — Голова класика — Паїсій 2007 — Секунда до… — Валентин Михайлович 2008 — Сава Мамонтов — адвокат Федір Плєвако 2008 — Батюшка — отець Афанасій 2010 — Вчитель в законі. Продовження]] — отець Тихон 2011 — Дорогий мій — Мефодій Степанов 2011 — Операция «Горгона» — ключний майстер 2012 — Синдром дракона — Віктор Зарубін

Нагороди та премії

• Заслужений артист Росії (1994)^[3]
• Народний артист Росії (2001)^[4]

Примітки

1. http://kommersant.ru/doc/1816645
2. Lenta.ru: Кино: Умер актёр Лев Борисов. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 30 червня 2021.
3. Указ Президента РФ от 06.01.1994 № 38. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 30 червня 2021.
4. Указ Президента Российской Федерации от 26.01.2001 г. № 81. Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 30 червня 2021.
5. Умер известный актёр Лев Борисов. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 30 червня 2021.
6. Лев Иванович Борисов [Архівовано 15 березня 2012 у Wayback Machine.] на сайте театра им. Ермоловой