Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Семен Петрович Бойченко (27 квітня 1912, с. Михайлівка Херсонського повіту Херсонської губернії, Російська імперія (нині с. Мар'ївка Баштанського району Миколаївської області, Україна) — 23 січня 1987, Москва, СРСР) — український спортсмен і тренер, перший радянський рекордсмен світу з плавання. Встановив понад 25 світових і всесоюзних рекордів, був багаторазовим чемпіоном СРСР.
Бойченко Семен Петрович | |
---|---|
Загальна інформація | |
Національність | українець |
Громадянство | Російська імперія СРСР |
Народження | 15 квітня 1912 Баштанський район, Україна |
Смерть | 23 січня 1987 (74 роки) Москва, СРСР |
Поховання | Преображенське кладовище |
Спорт | |
Країна | СРСР |
Вид спорту | плавання |
Спортивне звання | майстер спорту |
Нац. збірна | СРСР |
Тренери | А. Ваньков |
Завершення виступів | 1948 |
Тренує | збірна СРСР під час літніх Олімпійських ігор (1960) |
Семен Петрович Бойченко народився і виріс в сучасному селі Мар'ївка Баштанського району Миколаївської області 15 (27) квітня 1912 року.
У 1932 році був призваний на військову службу, яку проходив на кораблях Чорноморського флоту.
У серпні 1933 року виграв першість на 300 метрів серед моряків Чорноморського флоту. В 1934 році став переможцем змагань по плаванню брасом на 100, 200 м на першість Червоної армії.
В липні 1935 року у Севастополі в складі збірної команди флоту стає чемпіоном у плаванні брасом на 100 і 200 метрів, встановивши рекорд СРСР[1]. В тому ж році Бойченка переводять до Москви в СКА (спортивний клуб армії). Вже в грудні беручи участь в змаганнях за першість Москви, Бойченко показав час на 100 метрів брасом — 1 хвилина і 8.0 секунд, встановивши світовий рекорд, який на 2,8 секунди перевищував досягнення американця Джона Хіггінса[2].
8 листопада 1935 року на міжнародних змаганнях у Празі Бойченко проплив 100 метрів брасом за 1 хвилину і 12,2 секунди, подолавши офіційний рекорд Європи. Менш ніж через місяць у Москві 5 грудня 1935 року він перевершив і світовий рекорд, показавши результат у 1 хвилину і 9,8 секунди.
В липні 1937 року на ІІІ Міжнародній робітничій олімпіаді, що проходила в Антверпені встановив новий рекорд — його результат на дистанції 100 метрів перевищував світовий рекорд, ним же встановлений в кінці 1935 року у Москві.
У 1938 році на притоці Сени Марне у Парижі відбувся заплив Семена Бойченка на 500 метрів батерфляєм — одним з найбільш технічно складних і важких стилів плавання. До Бойченка ніхто в світі до цього не плив таку дистанцію цим стилем. Там же отримав від французів звання «короля батерфляю». У тому ж році закінчив вищу школу тренерів при Державному центральному інституті фізичної культури[1].
У 1939 році одним з перших радянських плавців отримав звання заслуженого майстра спорту СРСР, отримав орден «Знак Пошани».
10 травня 1941 року Семен Петрович поставив світовий рекорд на дистанції 100 метрів, пропливши їх за 1 хвилину і 5.1 секунд. 20 травня проплив 200 метрів брасом-батерфляєм за 2 хвилини і 29.8 секунд. Обидва досягнення стали останніми його рекордами на цих дистанціях[1].
В роки Другої світової війни неодноразово брав участь у чемпіонатах Москви з плавання, де займав перші місця.
Влітку 1948 року бере участь у літній Всесоюзній Олімпіаді в комбінованій естафеті 3×100 (брас, спина, кроль), де зайняв перші місця. Ці змагання у великому спорті для нього були останніми. У тому ж році Бойченко заарештували за обвинуваченням в антирадянській агітації та пропаганді. Засуджений до 10 років виправних трудових таборів ГУЛАГу, строк відбував в Солікамську (Пермська область). Під час відбування строку працював на пилорамі, писав листи Сталіну і у Верховний суд з проханням переглянути його справу[3].
Звільнений був лише після смерті Сталіна у 1954 році, а реабілітований у 1956. Семен Петрович повернувся в Москву, працював тренером, був почесним президентом Федерації плавання Москви, членом президії Федерації плавання СРСР.
В 1960 році на Олімпійських іграх в Римі був тренером збірної СРСР з плавання.
З 1980 року член конгресу ФІНА.
Помер після інфаркту[3] 23 січня 1987 року і похований на Преображенському кладовищі міста Москви.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.