Бовино

Бовино (пол. Bełwin) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Перемишль Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 113 осіб (2011^[1]).

Село Бовино пол. Bełwin Координати 49°50′00″ пн. ш. 22°41′00″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Перемишльський повіт Гміна Перемишль Перша згадка 1612 Висота центру 300  м Населення 113 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 16 Поштовий індекс 37-700 Przemyśl Автомобільний код RPR SIMC 0608635 GeoNames 776255 OSM ↑1748161 ·R (Гміна Перемишль) Офіційний сайт belwin.bloog.pl Бовино Бовино (Польща) Бовино Бовино (Підкарпатське воєводство)

Розташування

Село розташоване за 9 км на північний захід від Перемишля та 54 км на північний схід від Ряшева.

Історія

У 1612 р. здійснене розмежування між селом Любомир (так тоді називалося село на честь власника князя Любомирського) і сусідніми Лутівнею і Вуйковичами. Входило до 1772 р. до складу Перемиського староства Перемишльської землі Руського воєводства.

Церква Стрітення у Бовино,
споруджена 1918 р. знищена у 1962 р.

У 1880 р. Бовино належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 259 жителів (236 греко-католиків, 14 римо-католиків і 9 юдеїв).^[2]

У 1939 році в селі проживало 420 мешканців, з них 370 українців-грекокатоликів, 45 українців-римокатоликів і 5 євреїв^[3]. Село входило до ґміни Кіньківці Перемишльського повіту Львівського воєводства.

Після Другої світової війни українців добровільно-примусово виселяли у Львівську область. Решту українців у 1947 р. в ході етнічної чистки під час проведення Операції «Вісла» було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави^[4].

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][5]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	62	5	50	7
Жінки	51	11	29	11
Разом	113	16	79	18

Церква

У 1918 р. українці збудували греко-католицьку церкву Стрітення Господнього. До їх депортації була філіяльною церквою, яка належала до парафії Вапівці Перемиського деканату Перемишльської єпархії. Зруйнована в 1962 р., до нинішнього дня з церкви залишилися тільки рештки фундаменту.

Визначні люди

Народились

• Дмитро Іванович Цура (1920, присілок Холупки — †28.03.1953, с. Волощина, Перемишлянський район, Львівська область — керівник Бібрецького надрайонного проводу ОУН^[6], нагороджений Бронзовим Хрестом заслуги УПА 25.05.1951.^[7]

Пам’ятки

• Колишній греко-католицький цвинтар.

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Bełwin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 128. (пол.)
3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 55.
4. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 19 березня 2018.
5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
6. Горін Зіновій. Перерваний політ. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
7. Віталій Манзуренко. Лицарі Бронзового хреста заслуги.

Посилання

• SABATOWKA Z HISTORIA W TLE [Архівовано 27 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
• Apokryf Ruski [Архівовано 3 квітня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
• SOŁECTWO BEŁWIN [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)

• Портал «Польща»