Баран-Бачинська Блянка

Бланка Баран-Бачинська
Бланка Баран-Бачинська
Ім'я при народженні	Блянка Гаврисевич
Народилася	1896; Золочів
Померла	14 серпня 1971; Мюнхен
Громадянство	Австро-Угорщина →; ЗУНР/УНР → Австрія → Польща → Німеччина
Діяльність	громадсько-політична діячка, журналістка
Alma mater	Львівський університет
У шлюбі з	Баран Степан Іванович
	Медіафайли у Вікісховищі ;

Бланка Баран-Бачинська (уроджена Гаврисевич; 1896, Золочів — 14 серпня 1971, Мюнхен) — українська громадсько-політична діячка, організаторка галицького українського жіноцтва й голова української секції Жіночої Ліги Миру і Свободи, відома журналістка^[1]. У роки існування ЗУНР — член Державної Ради.^[2]

Коротка інформація Бланка Баран-Бачинська, Ім'я при народженні ...

Закрити

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бачинська.

2 sources

Життєпис

Бланка Баран-Бачинська народилася у 1896 році у Золочеві у родині священника Гаврисевича.

Після закінчення гімназії у Львові Баран-Бачинська до 1918 року вивчала філософію у Львівському університеті. Ще студенткою вона увійшла до академічної громади та стала членкинею Головної управи Союзу українок у Львові. 1918 року одружилася з політичним діячем доктором Степаном Бараном^[3]. Попри труднощі, перешкоди та нерозуміння поступово, але неухильно політик поряд з іншими діячами втілювала в життя ідеєю національного дошкільного виховання в Галичині^[4].

У роки визвольних змагань Бланка жила з родиною у Кам'янці-Подільському. Тут на початку серпня 1919 року з ініціативи Бланки Баранової, Іванни Одриної та Марії Струтинської зустрілися жінки Наддніпрянщини та Галичини і проголосили заснування «Союзу українок», що охопив жінок усіх частин України.^[5] Також у Кам'янці Баран-Бачинська очолювала створений 26 липня 1919 року «Комітет галицьких українок» для допомоги біженцям, «раненим по шпиталях» і евакуйованим галичанам^[6]. У 1921 році громадська діячка вимушена була емігрувати до Відня, де прожила до 1924 року.

У 1921 році Бланка Баран увійшла до складу української делегації на конгресі жіночої організації Міжнародної жіночої ліги миру й свободи, виголосила доповідь «Українці і Союз народів». Незабаром стала головою української секції Міжнародної ліги, обстоювала на закордонних форумах права українців у Галичині. Була заступницею голови Української національної жіночої ради у 1921—1924 роках, яка ставила перед собою мету об'єднати діяльність українок, що жили в еміграції. Від 1924 року діячка жила у Львові. Тут вона продовжила свою діяльність як голова української секції Міжнародної ліги миру й свободи (до 1939 року)^[7], стала організаторкою, а згодом і головою жіночої секції при Українському національно-демократичному об'єднанні (1926—1939).

У ці роки Баран-Бачинська друкувала в українських виданнях, зокрема в «Ділі», «Громадському голосі» статті про міжнародний жіночий рух, роботу українських жіночих організацій в еміграції.

Під час Другої світової війни Бланка емігрувала до Німеччини, де у 1946 році активізувала свою громадську діяльність, була серед засновниць Об'єднання українських жінок у Верісгофені, входила до головної управи Об'єднання українських жінок Німеччини^[8]. Від 1956 року жила в Мюнхені, де померла 14 серпня 1971 року^[3].