Блонський Павло Петрович

Павло́ Петро́вич Бло́нський (14 травня (26 травня) 1884, Київ —  15 лютого 1941, Москва) — російський радянський психолог і педагог українського походження^[4], активний діяч народної освіти в СРСР.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Блонський.

Блонський Павло Петрович
Народився	26 травня 1884(1884-05-26)[1]  Київ, Російська імперія[2]
Помер	15 лютого 1941(1941-02-15)[2][3][1] (56 років)  Москва, СРСР[2]
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР  Російська СФРР
Діяльність	психолог, педагог
Alma mater	Історико-філологічний факультет Київського університету[d] Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d]
Галузь	філософія, психологія і педагогіка
Заклад	Імператорський Московський університетd МДУ
Вчене звання	професор[d]
Науковий ступінь	доктор педагогічних наук[d]
Вчителі	Сонні Адольф Ізраїлевич
Висловлювання у Вікіцитатах  Блонський Павло Петрович у Вікісховищі

Біографія

Походить із роду Блонських.

Закінчивши історико-філологічний факультет Київського університету (був учнем О. М. Гілярова), з 1908 провадив викладацьку і наукову роботу. Брав активну участь в будівництві радянської школи, в перебудові шкільної освіти в СРСР. З кінця 1917 року Блонський перебував на керівній роботі в органах народної освіти; був професором ряду московських вузів. Розробляв переважно питання пам'яті, мислення, мови та дитячої психології.

Блонський першим виступив з критикою ідеалістичної психології і закликав до побудови психології на основі марксистської філософії, на його науковій і практичній діяльності позначився вплив педології та біхевіоризму.