Бленгеймський палац

Бленгеймський палац (англ. Blenheim Palace (вимовляється як /ˈblɛnɪm/ BLEN-im)) — монументальний заміський будинок у Вудстоку, Оксфордшир, Англія. Є основною резиденцією герцогів Мальборо. Єдиний некоролівський і неєпископський заміський будинок в Англії, який називали палацом. Бленгеймський палац був споруджений між 1705 та 1722 роками. У 1987 році палац був занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.^[2]

Бленгеймський палац
Blenheim Palace [1]
Світова спадщина
Бленгеймський палац
51°50′29″ пн. ш. 1°21′39″ зх. д.
Країна
Тип	культурна пам'ятка
Критерії	I, II, VI
Об'єкт №	425
Бленгеймський палац у Вікісховищі

Палац як нагорода

Бленгеймський палац був призначений як нагорода для Джона Черчиля, 1-го герцога Мальборо, як вдячність народу за військові перемоги герцога у війні за іспанську спадщину проти французів і баварців. Кульмінацією війни була Битва за Бленгейм у 1704 році. Проте незабаром після початку будівництва політична боротьба призвела до вигнання герцога Мальборо і архітектора сера Джона Ванбру.

Зразок англійського бароко

Спроєктований у рідкісному стилі англійського бароко, що зберіг свій стиль донині з 1720 років. Це унікальний за своїм використанням палац — як сімейний будинок, мавзолей та національна пам'ятка. В Бленгеймському палаці також народився і жив сер Вінстон Черчилль.

Родинна резиденція Черчіллів

Після будівництва палацу він став домівкою для сім'ї Черчіллів (згодом Спенсер-Черчиллів), які мешкала в ньому протягом наступних 300 років. Наприкінці 19-го століття, палац був врятований від знищення за рахунок коштів, отриманих від шлюбу Дев'ятого герцога Мальборо з Консуело Вандербільт, дочкою американського мільйонера Вільяма Вандербільта. Зовнішній вигляд палацу залишався в доброму стані.

Панорама палацу

Див. також

• Англійське бароко
• Архітектура Великої Британії
• Джон Ванбру
• Андре Ленотр

Примітки

1. * Назва в офіційному англомовному списку
2. Blenheim Palace. World Heritage sites. UNESCO. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 8 травня 2010.

Джерела

• Vanderbilt Balsan, Consuelo (1953). The Glitter and the Gold. New York: St. Martin's Press. ISBN 978-1250017185.
• Cropplestone, Trewin (1963). World Architecture. London: Hamlyn.
• Dal Lago, Adalbert (1966). Ville Antiche. Milan: Fratelli Fabbri Editori.
• Downes, Kerry (1987). Sir John Vanbrugh: A Biography. London: Sidgwick & Jackson.
• Downes, Kerry (1979). Hawksmoor. London: Thames & Hudson.
• Girouard, Mark (1978). Life in the English Country House. New Haven: Yale University Press.
• Green, David (1982). Blenheim Palace. Oxford: Alden Press.
• Halliday, E. E. (1967). Cultural History of England. London: Thames & Hudson.
• Harlin, Robert (1969). Historic Houses. London: Condé Nast Publications.
• Pevsner, Nikolaus; Sherwood, Jennifer (1974). The Buildings of England: Oxfordshire. Harmondsworth: Penguin Books. pp. 459–475. ISBN 0-14-071045-0.
• James Augustin Legard. Vanbrugh, Blenheim Palace, and the Meanings of Baroque Architecture. Two Volumes [Архівовано 24 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Architectural History of Blenheim Palace — UK Essays [Архівовано 24 квітня 2021 у Wayback Machine.]