Битва при Ардебілі

Битва при Ардебілі — найбільша битва між арабами й хозарами. Відбулась 6 — 9 грудня 730 року в околицях міста Ардебіль. Завершилась повним розгромом арабської армії.

Битва при Ардебілі
Арабсько-хозарські війни
Вид на гору Сабалан Вид на гору Сабалан
Дата: 6 — 9 грудня 730 року Місце: Долина біля Ардебіля, північно-західний Іран Результат: Розгром арабської армії
Сторони
Хозарський каганат	Омеядський халіфат
Командувачі
Барджіль — син хозарського кагана	Джаррах ібн Абдалла аль-Хакамі — намісник провінції Армінія та Азарбайджан
Військові сили
бл. 300 тис. воїнів	25 тис. воїнів
Втрати
Невідомі	Вбитий полководець. Вціліло кілька сот чоловік

Передумови

Від початку VIII століття між Хозарією та Арабським халіфатом тривала безперервна боротьба за контроль над Закавказзям. Свого піку хозарська експансія сягнула в 730/731 року (112 рік хіджри). Хозарська армія, яку очолював син кагана Барджіль, вторглась до арабських володінь через Дар'яльську ущелину, пройшла Арран і вступила на територію сучасного Ірану. Правитель області Джаррах ібн Абдалла аль-Хакамі, який раніше вже неодноразово воював з хозарами, не мав достатньо сил для військової сутички, тому відступив до Ардебіля. Там він спочатку зайняв неприступну позицію біля гори Сабалан, маючи намір очікувати на підкріплення з центральних областей Халіфату. Однак потім з якихось причин (можливо, через загрозу Ардебілю) він наважився на вилазку. Противники зустрілись на рівнині. Армія арабів налічувала 25 тисяч вояків, хозарські ж сили багаторазово її переважали. В арабських джерелах називається число 300 тисяч осіб (воно визнається перебільшеним).

Перебіг битви

Битва тривала два дні. Більшість арабських воїнів загинули. Надвечір другого дня із настанням темряви багато хто з уцілілих в арабському таборі залишили поле бою. У Джарраха не залишилось армії, тому вранці третього дня хозари пішли в останню атаку, в результаті якої араби почали тікати. За легендою воєначальникам удалось зупинити паніку закликом померти за Аллаха, і воїни бились на смерть. Джаррах загинув у бою. Хозарський предводитель відрізав йому голову та насадив її на спис як трофей. З усієї арабської армії вдалось урятуватись лише кільком сотням утікачів. Серед них був дехто Скалаб (тобто слов'янин), який особисто доповів халіфу про катастрофу.

Наслідки

Після розгрому арабського війська хозари взяли в облогу Ардебіль, оточивши його катапультами. Після нетривалого опору місто здалось. Хозари перебили захисників та узяли великий полон. Потім військо розсіялось країною для грабунків. Хозарська кіннота вирушила далі углиб Халіфату й досягнула околиць Діярбакира та Мосула, де її зупинила арабська армія.

Звістка про успіх хозарів знайшла відображення у вірменських та візантійських джерелах. Імовірно, з ним має безпосередній зв'язок укладений 732 року династичний шлюб сина візантійського імператора Костянтина V з дочкою хозарського кагана Віргора Чичак. У єврейсько-хозарському листуванні взяття Ардебіля пов'язується з подвигами полководця Булана — майбутнього родоначальника династії беків.

Тим не менше, навіть настільки глибоке просування не могло забезпечити докорінний перелом у перебігу конфлікту. До січня 731 року свіже арабське військо під керівництвом полководця Саїда аль-Хараші вибило хозарів з усіх захоплених позицій. За шість років, 737, арабський полководець Марван ібн Мухаммед (майбутній халіф) у відповідь організував широкомасштабний похід углиб Хозарії, в результаті якого експансія хозарів до Закавказзя була зупинена на тривалий час.

Джерела

• Blankinship, Khalid Yahya (1994), The end of the jihâd state: the reign of Hishām ibn ʻAbd al-Malik and the collapse of the Umayyads, State University of New York Press, с. 149—150, ISBN 978-0-7914-1827-7, архів оригіналу за 23 грудня 2019, процитовано 7 грудня 2016
• Kevin Alan Brook. The Jews of Khazaria. 2nd ed. Rowman & Littlefield Publishers, Inc, 2006
• Douglas M. Dunlop. The History of the Jewish Khazars, Princeton, N.J.: Princeton University Press, 1954
• Peter B. Golden. Khazar Studies: An Historio-Philological Inquiry into the Origins of the Khazars. Budapest: Akademia Kiado, 1980
• Norman Golb and Omeljan Pritsak, Khazarian Hebrew Documents of the Tenth Century. Ithaca: Cornell Univ. Press, 1982