Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Битва за Триполі (араб. معركة طرابلس maʼarikat Ṭarābulus) — одна з головних битв під час громадянської війни у Лівії між прихильниками лівійського лідера Муаммара Каддафі і прихильниками Національної перехідної ради за оволодіння столицею Лівії Триполі. Битва почалася 20 серпня 2011 року[7] і завершилася 28 серпня того ж року. До битви також була залучена авіація НАТО.
Битва за Триполі | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Громадянська війна у Лівії | |||||||
Лінія фронту | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Національна перехідна рада
Збройні сили Катару Збройні сили ОАЕ |
Лівійська Арабська Джамахірія
| ||||||
Командувачі | |||||||
Мустафа Абдель Джаліль
|
Муамар Каддафі
| ||||||
Військові сили | |||||||
Близько 4000 бійців національної визвольної арміїі ПНР (в тому числі військовослужбовці міжнародної коалації і НАТО)[3] | Близько 7000 бійців регулярної армії Лівійської Арабської Джамахірії[4] | ||||||
Втрати | |||||||
1700 убитих[5] | близько 100 убитих, більше 700 взято у полон[6] |
20 серпня 2011 року було здійснено наступ противників Каддафі на Джанзур, який знаходиться між Ез-Завіей і Триполі. Представник Військової ради Місрати Саїд Алі Гліван заявив, що сили 32-ї бригади Хаміса (військо Каддафі) були ціною великих втрат (більше 30 загиблих повстанців) вибиті зі Злітена. Також було заявлено про підготовку наступу на Зуварі[8].
21 серпня повідомлялося про нетривалі бої в Джанзурі. З'явилася інформація про наступ повстанців у передмісті Триполі, а також про висадку десанту з Місрати в порту Триполі. Представник Перехідної національної ради Лівії Абдель Хафіз Гога заявив, що настав час 'Ч' і національно-визвольні сили підняли повстання у самому Триполі. Одночасно з тим інформаційне агентство AFP повідомило, що на заході Лівії революціонери вийшли до кордону з Тунісом на узбережжя Середземного моря і вже взяли під свій контроль перехідний пункт з Тунісом Рас-Адждир[9][10]. Повідомлялося, що неподалік був бій, проте пізніше ця інформація не підтвердилася.
22 серпня стали надходити повідомлення про те, що повстанці, не зустрічаючи особливого опору, увійшли у столицю, а окремі військові підрозділи, в тому числі й особиста гвардія Каддафі, склали зброю[11]. Пізніше з'явилася інформація про захоплення у полон двох синів Муаммара Каддафі — Саїфа аль-Іслама Каддафі і Мухаммеда Каддафі[12], але згодом ця інформація була спростована[13]. Телеканал CNN повідомив, що повстанці у ніч на 22 серпня зуміли також взяти під свій контроль Зелену площу в центрі Триполі[14][15], яку вони хотіли перейменувати на Площу Мучеників. Надходила непідтверджена інформація про бої в районі урядового комплексу Баб-ель-Азізія[16]. У цей же день повстанці взяли телецентр і штаб-квартиру Державного телебачення Лівії в Триполі. Йшли бої за авіабазу Мітіга[17] і район Аль-Мансур. Телеканал Аль-Джазіра повідомив, що, можливо, почалося повстання і в Ель-Хомсі, який знаходиться між Злітеном і Триполі. Кореспондент Аль-Джазіри, що прямував із загонами повстанцями з Місрати у бік Триполі повідомив, що Ель-Хомс знаходиться під контролем опозиційних сил, однак поруч зі Злітеном були осередки опору урядових військ[18].
23 серпня Саїф аль-Іслам Каддафі з'явився в готелі Ріксос і спростував чутки про свій арешт[19]. Телеканал Аль-Джазіра повідомив, що повстанці перебувають у 500 метрах від урядової резиденції Баб-ель-Азізія[20]. Також надходили повідомлення від журналістів і репортерів, які знаходилися в готелі Ріксос, що у готелі вимкнули світло[21]. У цей же день авіація НАТО зруйнувала частину стіни комплексу Баб-ель-Азізія[22], завдяки чому загони національної визвольної армії зуміли проникнути всередину комплексу[23][24][25].
24 серпня урядовий комплекс Баб-ель-Азізія був повністю під контролем повстанців, проте, як повідомляли Аль-Джазіра і Reuters, у місті, особливо в темний час доби, були чутні постріли і продовжувалися бої з лоялістами[26]. Представник режиму Каддафі Мусса Ібрагім повідомив, що опір повстанцям може тривати місяцями і навіть роками. Сам Муамар Каддафі по телефону повідомив радіостанції Аль-Аруба, що знаходиться у Лівії, при цьому визнав, що таки покинув Триполі. За словами представника повстанців Омара Аль-Гірані, по житловим районам міста було випущено 7 ракет. Пізніше Аль-Джазіра повідомила з посиланням на представника Перехідної національної ради, що бої йшли на південь від Триполі, де, за деякими даними, ховався сам полковник Каддафі[27]. Ближче до вечора у цей же день іноземні журналісти, які перебували раніше в готелі Ріксос, були евакуйовані[28]. У битві за Триполі станом на 24 серпня повстанці втратили понад 400 осіб, а також близько 2000 зазнали поранення[29].
25 серпня повстанці намагались утримати місто Зувара. За словами Абду Салема, вони зайняли і контролювали центр Зувари, але в той же час узбережжя на захід від Зувари залишалося під контролем лоялістів[30]. Також тривали бої в районі Абу-Салім[31].
26 серпня продовжився наступ сил повстанців на південь Триполі і Хатба Шаркія. Велика частина Абу-Саліма була взята під контроль силами повстанців[32]. Уночі Перехідна національна рада з Бенгазі перебралася до Триполі. Пізніше була захоплена військова база Марзак-аль-Шамс, що в місті Зувара[33]. Уздовж лівійсько-туніського кордону точилися бої між прибічниками Каддафі і силами Національної армії[34].
27 серпня з'явилися повідомлення про те, що військам НПР вдалося взяти під свій контроль головний пункт на кордоні Лівії з Тунісом — Рас-Адждир[35], який відкрив шлях для гуманітарної допомоги[36][37][38]. Район Абу-Салім, в якому напередодні йшли запеклі бої, контролювався військами перехідної ради[39]. Центр Триполі поступово повертався до мирного життя.
28 серпня після взяття опозиційними силами столицю Лівії бої перекинулися на східну частину Триполітанії.
Удари НАТО з 20 по 27 серпня 2011 року | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Дата | Ракети і пускові установки | Танки | Транспортні засоби | Радари | Приміщення | |
20 серпня[40] | 9 зенітних ракет | 2 пікапи 2 броньовані машини |
1 радар | 3 командні пункти 1 військовий об'єкт | ||
21 серпня[41] | 2 реактивні системи залпового вогню 1 ракета типу «земля-земля» |
1 танк | 2 бойові машини | 2 радари | 3 командні пукнти 1 військовий об'єкт | |
23 серпня[42] | 3 зенітно-ракетні комплекси | 2 броньовані машини 2 вантажівки важкого устаткування |
1 радар | |||
24 серпня[43] | 1 реактивна система залпового вогню | 1 вантажівка важкого устаткування | 2 радари | 2 військових склади | ||
25 серпня[44] | 2 пускові установки | 1 командний пункт | ||||
26 серпня[45] | 1 ракета типу «земля-земля» | 2 військові об'єкти 1 склад | ||||
27 серпня[46] | 1 ракета типу «земля-повітря» | |||||
Усього | 27 | 1 | 11 | 6 | 17 |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.