Бернардо Довіці да Бібб'єна
італійський кардинал, дипломат і драматург З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Бернардо Довіці да Бібб'єна (італ. Bernardo Dovizi da Bibbiena; 4 серпня 1470 року, Бібб'єна — 9 листопада 1520 року, Рим) — італійський кардинал, дипломат і драматург.
| Бернардо Довіці да Бібб'єна | |
|---|---|
_-_Ritratto_del_Cardinale_Bibbiena_-_158_-_Galleria_Palatina.jpg) | |
| Народився | 4 серпня 1470[1][2] Бібб'єна, Провінція Ареццо, Тоскана, Італія |
| Помер | 9 листопада 1520[1][2] (50 років) Рим, Папська держава |
| Діяльність | драматург, католицький священник, письменник, дипломат, поет, католицький єпископ |
| Знання мов | італійська[3] |
| Посада | Кардинал-диякон і апостольський адміністратор[d] |
| Конфесія | католицька церква[4] |
 | |
Був при дворі Медічі у Флоренції. Автор п'єси «Каландрія».
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Бернардо народився у родині Довіці, володарів Бібб'єни, столиці області Казентіно в Ареццо, тому Франческо Довіці (італ. Francesco Dovizi) та Франческа Нутарріні (італ. Francesca Nutarrini) його також називали «кардиналом Бібб'єною» або просто «Бібб'єною» (італ. il Bibbiena)[5].
Він був впливовою людиною при дворі Медічі, пов'язавши свою долю з герцогською сім'єю, навіть тоді, коли П'єро Медічі, першого сина Лоренцо Чудового, вигнали із Флоренції в 1494 році за часів перебування французького короля Карла VIII в Італії[5].
Бернардо поїхав, як секретар, за кардиналом Джованні де Медічі, майбутнім Папою Левом X, у вигнання до двору Гвідобальдо да Монтефельтро в Урбіно. Саме в Урбіно, яке перейшло під правління Франческо Марії I делла Ровере, Бібб'єна мав нагоду познайомитися з великими митцями цього двору, такими як Франческо ді Джорджіо Мартіні, Лаурана, і Балтазаром Кастільйоне, який сприяв сценічному успіху його єдиної комедії «Каландрія», поставленої в Урбіно в 1513 році[5].
Бібб'єна також фігурує в найважливішому творі Кастільйоне «Придворний» як один із головних співрозмовників[5].
Він був пов'язаний з маркізою Мантуї Ізабеллою д'Есте, сина якої Федеріко II Гонзаґа відправили до Риму до папського двору як запоруку звільнення його батька Франческо II Гонзаґа під протекцією самого кардинала[5].
Після обрання Лева X папою, Бібб'єна поїхав за ним до Риму. На консисторії 23 вересня 1513 року його одягнули у кардинальський пурпур, а наступного 29 вересня він отримав капелюх і дияконію Санта-Марія-ін-Портико. Як друг і співробітник Лева X (який жартома називав його Alter Papa), Бібб'єні довіряли папське листування та делікатні дипломатичні місії. Серед інших обов'язків він був легатом до Франції в 1515, 1518 і знову в 1520 роках. Він був легатом до Умбрії в 1517 році[5].
Повернувшись із Парижа, Бернардо Довіці да Бібб'єна помер у Римі, ймовірно, отруєний у 1520 році. Його поховали в базиліці Санта-Марія-ін-Арачелі[5].
Праці
- «Каландрія»
Виноски
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.