Берлін-Александерплац
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
52°31′17″ пн. ш. 13°24′43″ сх. д.
| Берлін-Александерплац | |
| Дата створення / заснування | 1882 |
|---|---|
 | |
 | |
| Названо на честь | Александерплац |
| Країна | Німеччина[1] |
| Адміністративна одиниця | Мітте |
| Місце розташування | Мітте |
| Власник | Deutsche Bahn |
| Оператор | DB InfraGOd |
| Архітектор | Johann Eduard Jacobsthald |
| Дата офіційного відкриття | 7 лютого 1882 і 15 травня 1882 |
| Суміжна будівля | Alea 101d, Berolinahausd і Galeria Kaufhof Berlin-Alexanderplatzd |
| Залізнична лінія | Берлінський штадтбан |
| Тарифна зона | Berlin A fare zoned |
| Кількість колій обслуговування | 4 |
| Статус спадщини | пам'ятка культури[d] |
.jpg) | |
| Станція пересадки | Александерплатц[d] |
| Категорія станції | category 3 railway stationd |
| Код залізничної станції | Bf |
 | |
| Офіційний сайт(нім.) | |
| Берлін-Александерплац у Вікісховищі | |
Берлін-Александерплац (нім. Bahnhof Alexanderplatz) — залізнична станція у районі Мітте у центрі Берліна, Німеччина. Станція одна з найзавантаженіших транспортних вузлів у Берліні. Свою назву станція здобула від свого розташування на площі Александерплац поблизу Берлінської телевежі та Світового годинника[en].
Огляд
Як і решта міжміських станцій, Александерплац також є торговим центром з продажу товарів мандрівникам. Александерплац є другим за пасажирообігом вузлом берлінської мережі U-Bahn (разом зі станцією Ноллендорфплац).
Чотири лінії Regional-Express та Regionalbahn, а також швидкісні транзитні лінії S-Bahn S3[en], S5[en], S7[en] та S9[en] обслуговують станцію наземного транспорту. Сусідня станція метро є однією з найзавантаженіших у берлінській мережі метрополітену, що обслуговують лінії U2[en], U5[en] та U8[en]. Станцію також обслуговують чотири трамвайні лінії, дві з яких працюють цілодобово, а також п’ять автобусних ліній вдень, одна з яких працює цілодобово і три лінії нічного автобуса. Александерплац також має двома переходи, від U2 до U5 та U5 до U8.
Історія
Станцію Александерплац відкрито 7 лютого 1882 р. На віадуці штадтбана від Берлін-Шарлоттенбург[en] до Берлін-Східний (на той час Берлін-Сілезький). В 1926 році вокзал, що охоплює дві платформи з чотирма коліями, був перебудований у теперішньому простому стилі. Сильно пошкоджений під час Другої світової війни, залізничне сполучення на станції було відновлено 4 листопада 1945 року, тоді як реконструкція вокзалу тривала до 1951 року.
Перша станція метрополітену нинішньої лінії U2, спроєктована Альфредом Гренандером[en], введена в експлуатацію 1 липня 1913 р; пізніше відбулось продовження лінії на схід до Берлін-Потсдам-плац[en] через Шпіттельмаркт[en]. Платформи U8 та U5 відкрилися відповідно 18 квітня 1930 року та 21 грудня 1930 року, також побудовані за концепцією Гренадера, але у виразному стилі модерн. Станцію U2 також відремонтували після пожежі на Александерплац у 1972 році.
Східний вестибюль було зруйновано 15 березня 1945 року.
Станція лінії U8, була станцією-привидом під час поділу Берліна з 13 серпня 1961 р. по 1 липня 1990 р.
Лінії та напрямки
- Regional-Express RE 1 Магдебург – Бранденбург – Потсдам – Берлін – Еркнер – Фюрстенвальде – Франкфурт (Одер) (– Котбус)
- Regional-Express RE 2 Вісмар – Шверін – Віттенберге – Науен – Берлін – Кенігс-Вустераузен – Люббен – Котбус
- Regional-Express RE 7 Дессау – Бад-Бельциг – Міхендорф – Берлін – Берлин-Шенефельд-Аеропорт – Вюнсдорф-Вальдштадт
- Regionalbahn RB 14 Науен – Фалькензе – Берлін – Берлін-Шенефельд-Аеропорт
- S-Bahn S3 Шпандау – Весткройц – Гауптбангоф – Александерплац – Остбангоф – Карльсхорст – Кепенік – Еркнер
- S-Bahn S5 Весткройц – Гауптбангоф – Александерплац – Остбангоф – Ліхтенберг – Штраусберг-Північний
- S-Bahn S7 Потсдам – Ваннзе – Весткройц – Гауптбангоф – Александерплац – Остбангоф – Ліхтенберг – Аренсфельде
- S-Bahn S9 Шпандау - Весткройц - Гауптбангоф - Александерплац - Остбангоф - Шеневайде - Флуггафен-Шенефельд
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.