Берец Вільмош-Йожеф Іштванович

Берец Вільмош-Йожеф Іштванович
Берец Вільмош-Йожеф Іштванович
Народження	14 березня 1915; Сигіт, Угорське королівство, Австро-Угорщина
Смерть	1999
	Ужгород, Україна
Країна	Чехословаччина; СРСР
Навчання	Чеський технічний університет
Діяльність	художник
Відомі учні	Митрик Марія Іванівна, Звенигородський Віталій Борисович і Гангур Василь Михайлович[d]
Член	Національна спілка художників України

Вільмош-Йожеф Іштванович Бе́рец (нар. 14 жовтня 1915, Сигіт — пом. 30 листопада 1999, Ужгород) — український живописець, графік і мистецтвознавець; член Спілки художників України з 1956 року. Батько художниці Маргарити Берец.

Коротка інформація Берец Вільмош-Йожеф Іштванович, Народження ...

Закрити

Біографія

Народився 14 жовтня 1915 року в місті Сигіті (тепер Румунія). У 1934–1939 роках навчався у Чеському технічному інституті в Празі (викладачі Олдржих Блажичек, Циріл Боуда, Йозеф Сейпка). У 1940 році закінчив педагогічний факультет Будапештського художнього інституту (викладачі Вільмош Аба-Новак, Е. Баранський) та у 1951 році курси в Московських центральних художніх реставраційних майстернях.

У 1948–1975 роках працював викладачем Ужгородського училища прикладого мистецтва. У 1948–1953 брав участь у створенні Ужгородської картинної галереї. Жив в Ужгороді в будинку на вулиці Тихій № 3. Помер в Ужгороді 30 листопада 1999 року.

Творчість

Працював у різних техніках живопису й графіки: олія, темпера, акварель, ліногравюра, малюнок олівцем, пером. Створював портрети, пейзажі, тематичні композиції, ілюстрував книги, писав мистецтвознавчі статті та есе. Серед робіт:

художні твори

ілюстрації до книжки Аркадія Гайдара «Тимур і його команда» (1949, Ужгород);
«Портрет заслуженого художника РРФСР Сергія Чуракова» (1961);
«Вечір» (1973);
«Натюрморт з керамікою» (1974);
«На Рахівщині» (1975);
«За читанням» (1977);
«Сад» (1979);
«Квіти» (1984);
«Білі флокси» (1993);

мистецтвознавство

біографічні нариси «С. Васильківський», «В. Верещагін» (1954);
статті про творчість художників Закарпаття (1948—1968);

З 1950 року брав участь в обласних, республіканських і всесоюзних виставках; персональна відбулася в 1995 році в Ужгороді.

Твори зберігаються в Закарпатському художньому музеї, Дирекції виставок Національної спілки художників України.

Література

Берец Вільмош Іштванович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 34.;
Юрченко-Микита О. В. Берец Вільмош-Йожеф Іштванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.;
Ламонова О. Берец Вільмош-Йожеф Іштванович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. 240 с. сторінки 107—108. ISBN 978-966-02-8960-4.