Берендейка

Беренде́йка^[1] — частина історичного військового спорядження (амуніції) європейської піхоти з вогнепальною зброєю.

Берендейка й порохівниця

Німецька берендейка для аркебузи.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Берендейка (значення).

Слово «берендейка» перекладається українською як «дерев'яна забавка»^[1]; назва пов'язана з місцем виготовлення таких фігурок — селом Берендєєво (нині Ярославської області)^[2].

Опис

Являла собою ремінь через плече (перев'яз), до якого підвішувалося приладдя для заряджання рушниці: порохові заряди в дерев'яних трубочках^[3], сумка для куль, запас ґнота, порохівниця чи ріг з порохом (для натрушування на зарядну полицю). Відміряні заздалегідь порції пороху прискорювали процес перезарядження в добу, що передувала появі рушничного набою.

Історія

Берендейки з'явилися, очевидно, в Саксонії, наприкінці XVI століття, а на початок XVII вже використовуються в багатьох європейських арміях^[4]. Число трубочок із зарядами зазвичай дорівнювало 11-12 (звідси й інша назва «12 апостолів»), а виготовлялися вони з дерева чи бляхи, дерев'яні обтягалися шкірою (частіше чорною, червоною чи іншою темною). Трубочки споряджалися кришками^[5]. Ґніт зберігався в окремій сумці, або намотувався на ремінь, або на порохівницю. Московським стрільцям видавали 1-3 сажні ґнота на кожного^[6]. Наприкінці XVII століття, з впровадженням паперових набоїв, берендейки виходять з ужитку^[4].

Було на озброєнні у пищальників, пізніше стрільців.

Див. також

• Розвантажувальний пояс
• Бандольєр
• Газир
• Ладівниця

Галерея

• 
  Стрільці в 1613 році (видні берендейки)^[7].
• 
  Мушкетери (видні берендейки).
• 
  Іспанський аркебузер з берендейкою.
• 
  Мушкетер полка Альтблау з бердишем і берендейкою, Швеція, 1624—1650 років. Сучасна реконструкція.