Loading AI tools
український радянський фольклорист, етнограф, доктор філологічних наук, З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Березовський Іван Павлович (1923—1991) — український фольклорист, етнограф, доктор філологічних наук, лауреат республіканської премії в галузі літератури і мистецтвознавства, старший науковий співробітник, завідувач відділу етнографії Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського АН УРСР.
Березовський Іван Павлович | |
---|---|
Народився | 27 липня 1923[1] Кринички, Катеринославська округа, Катеринославська губернія, Українська СРР, СРСР[1] |
Помер | 26 червня 1991[1] (67 років) Київ, Українська РСР, СРСР[1] |
Країна | СРСР |
Діяльність | фольклорист, етнограф |
Alma mater | Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора державний університет ім. 300-річчя возз'єднання України з Росією (1952) |
Галузь | філологія[2], фольклористика[2], етнографія[2] і філолог[d][2] |
Заклад | Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d][1] (1972) |
Народився у Криничках (Дніпропетровська область). Закін. Дніпроп. ун-т (1952).
Іван Березовський є автором понад 200 наукових праць та 30 книг з української народної творчості.
Основне поле наукових інтересів — народні казки та загадки.
У 1968 p. виходить друком праця І.Березовського «Українська радянська фольклористика: етапи і проблеми розвитку», в якій висвітлюються основні моменти діяльності Кабінету музичної етнографії ВУАН. Значна увага автором приділена К.Квітці.
У планах його також було створити книгу «Україна і Схід (до проблеми взаємин в галузі народознавства)». У 1966 році у листі до Андрія Ковалівського він писав про те, що тривалий час працює над цим збірником і збирається присвятити йому ще більше часу.
Це поки що моя позапланова тема. Ясно, що над нею доведеться працювати не один рік. Зібрав деяку бібліографію (біля 250 назв) і склав план нарису, який, за моїм задумом, повинен вийти обсягом 12-15 друкованих аркушів. |
Проте його планам так і не судилося бути втіленими у життя.
Визначав загадки із композиційної точки зору як одночленний паралелізм, другим членом якого є відгадка.
«Загадки — це стислі поетичні запитання, мудрі сентенції, які в „прихованій“, часто нарочито завуальованій формі зображають окремий предмет чи явище через інші — на основі їх певної спорідненості, подібності, часом ледве вловимої і навіть далекої». |
Розробив власну класифікацію:
Тривалий час І.Березовський працював над створенням порівняльного покажчика сюжетів східнослов'янських казок.
Разом із російськими та білоруськими фольклористами (Л. Г. Бараг, К. П. Кабашніков, М. В. Новиков) ним було видано «Сравнительный указатель сюжетов: Восточнославянская сказка» у 1979 році. Він був створений на основі методики А.Аарне, яку той використав у своєму покажчику «Указатель сказочных типов» (1910).
Іван Павлович неодноразово наголошував на нашаруванні у казках різних історичних епох та на вплив художньої літератури на розвиток казки як фольклорного жанру. Саме це пропонував брати за основу класифікації казок, проте власної так і не розробив. Його методи в подальшому використовували В. Давидюк, Л. Дунаєвська, О. Бріцина.
Кілька праць Березовського присвячено дослідженню художньої структури сюжетів казок про тварин. У 1986 році вийшла друком книга «Казки про тварин», до якої увійшли найвідоміші українські «тваринні» казки, а передмова була написана Іваном Павловичем.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.