Бенгальський кіт

Бенга́льський також далекосхі́дний, або леопа́рдовий кіт (Prionailurus bengalensis) — дикий кіт, поширений у Східній, Південній та Південно-Східній Азії. Його розмір відповідає розміру свійського кота, і в межах свого великого ареалу трапляються різноманітні варіанти забарвлення. 2017 року з надвиду бенгальського кота у результаті філогеографічного дослідження було виділено новий вид — Prionailurus javanensis.

Бенгальський кіт
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Хижі (Carnivora)
Підряд:	Котовиді (Feliformia)
Родина:	Котові (Felidae)
Підродина:	Малі кішки (Felinae)
Рід:	Азійський кіт (Prionailurus)
Вид:	Бенгальський кіт (P. bengalensis)
Біноміальна назва
Prionailurus bengalensis (Kerr, 1792)

Зовнішній вигляд

Розміри тіла й забарвлення волосяного різниться з півночі на південь. На півночі особини мають більші розміри, на півдні — менші. На півдні базове забарвлення хутра жовтіше, натомість на півночі воно переважно сіро-коричневе. Хутро вкрите темними плямами, а на голові є чорні смужки. У північних популяцій плями на хутрі мають форму кругів, у південних популяцій це виразні мазки — від великих суцільних плям до розеток і до плям з темно-коричневими або червонуватими центрами. Амурські бенгальські коти з Росії, Корейського півострова і Китаю взимку дуже бліді з довгим і щільним хутром, яке линяє до темнішого літнього. Коти, які живуть в неволі, так само дуже відрізняються від своїх диких родичів.

Поширення

Бенгальські коти завжди живуть біля води. У тропічних лісах вони так само добре приживаються, як і у хвойних лісах і саванах або в горах. Вони уникають людських поселень і лише іноді перетинають оброблені поля.

Ареал бенгальських котів тягнеться від Приамур'я, Кореї і Китаю до Індії, Пакистану й Малайзії. Вони зустрічаються на таких островах, як Чеджудо, Цусіма, Тайвань, Хайнань.

Охорона

Полювання на бенгальського кота ведеться в КНР через цінне хутро. Його імпорт в Європу припинений, проте в Японію все ще експортуються великі партії. В цілому бенгальський кіт не знаходиться під загрозою зникнення, проте в деяких регіонах він вже став рідкісною твариною.

Гібрид

У США шляхом схрещування з домашнім котом з'явилася нова порода, що отримала назву бенгальська.

Підвиди

Prionailurus bengalensis bengalensis — поширений в Індії та Індокитаї;
Prionailurus bengalensis chinensis — є в Китаї й на Тайвані;
Prionailurus bengalensis horsfieldi — зустрічається на території від Кашміру до Сиккима;
Prionailurus bengalensis iriomotensis — іріомотський кіт, є на острові Іріомото, раніше виділяли в окремий вид;
Prionailurus bengalensis manchurica — маньчжурський леопардовий кіт, є в тропічних лісах;
Prionailurus bengalensis trevelyani — зустрічається на території від Північного Кашміру до Південного Балучистана, в Пакистані;
Prionailurus bengalensis euptailura — зустрічається на Далекому Сході, існує також інша назва — амурський леопардовий кіт.

• Цусімський кіт (Prionailurus bengalensis euptailurus) — поширений на японському острові Цусіма.

Література

• Nowak R. M. Walker's Mammals of the World. — Johns Hopkins University Press, 1999. — С. 812, 813. — ISBN 0-8018-5789-9.
• Hunter L. Field Guide to Carnivores of the World, 2nd edition. — Bloomsbury Publishing, 2020. — С. 20, 21. — ISBN 9781472982674.