Беляк Геннадій Йосипович

Генна́дій Йо́сипович Беля́к (28 березня 1978, с. Рихальське, Ємільчинський район, Житомирська область, Українська РСР — 19 травня 2014, Слов'янськ, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, десантник, солдат Збройних сил України.

Беляк Геннадій Йосипович
Солдат
Загальна інформація
Народження	28 березня 1978(1978-03-28) Рихальське, Житомирська область
Смерть	19 травня 2014(2014-05-19) (36 років) Слов'янськ, Донецька область
Поховання	Ємільчинський район
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	95 ОАеМБр
Війни / битви	Війна на сході України Протистояння у Слов'янську 2014 року
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

1992 року закінчив 9 класів Рихальської ЗОШ. Вчився на водійських курсах при районному відділенні Товариства сприяння обороні України, відслужив в армії. Працював у Державному підприємстві «Дослідне господарство «Рихальське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України». 2000 року одружився. Працював за різними робітничими професіями, останнім часом — в одній з київських фірм, дружина Ольга — на місцевому маслозаводі, виховували двох дітей.

З початком російської збройної агресії проти України рядовий запасу Геннадій Беляк призваний за мобілізацію 20 березня 2014 року. З весни 2014 брав участь в антитерористичній операції на сході України в районі Слов'янська.

Солдат, номер обслуги мінометного взводу мінометної батареї 1-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А0281, м. Житомир.

19 травня 2014 року близько 4:30 російські терористи, з території дитячого садка, що поблизу залізничного вокзалу Слов'янська, обстріляли з міномету опорний пункт ротно-тактичної групи українських військ на горі Карачун, де розташований телерадіопередавальний центр. Солдат Геннадій Беляк помер від отриманих під час обстрілу поранень. Поранень дістали ще двоє бійців з Житомирщини^[1].

21 травня в селі Рихальське прощались з Геннадієм Беляком та його батьком, який помер, їх поховали поряд^[2]. Залишились дружина Ольга, донька Каріна 2000 р.н. та син Максим 2005 р.н.

Нагороди та вшанування

• 19 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[3].
• 21 січня 2015 року у Рихальській ЗОШ відкрито меморіальну дошку випускнику Геннадію Беляку^[4].

Примітки

1. В Слов'янську терористи обстріляли блок-пост із засідки у дитсадку, загинув житомирський десантник // «Житомир.info», 19 травня 2014. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 15 червня 2017.
2. На Житомирщині простилися з десантником Геннадієм Беляком // Сайт Міністерства оборони України, 21 травня 2014
3. Указ Президента України №599/2014 «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 15 червня 2017.
4. У Ємільчинському районі відкрили меморіальну дошку на честь загиблого солдата 95-ї окремої аеромобільної бригади // Житомирська ОДА, 22 січня 2015. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.

Джерела

• Беляк Геннадій Йосипович [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Солдат Беляк Геннадій Йосипович [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
• Беляк Геннадій Йосипович // Сайт Ємільчинської РДА.