Бельсько-Бяла

Бельсько-Бя́ла (пол. Bielsko-Biała, нім. Bielitz-Biala, чеськ. Bílsko-Bělá, сіл. Biylsko-Biołŏ) — місто на півдні Польщі, на річці Бяла. Найбільше місто Бельської агломерації.

Бельсько-Бяла Bielsko-Biała
Герб Прапор
Ратуша Ратуша
Основні дані
49°49′21″ пн. ш. 19°02′40″ сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Сілезьке воєводство
Столиця для	Бельський повіт[1] і Бельське воєводство
Межує з — сусідні нас. пункти Ґміна Вілямовіце, Ґміна Чеховиці-Дзедзиці, Ґміна Ясениця, Ґміна Бренна, Ґміна Вільковіце, Щирк, Ґміна Кози, Ґміна Бествіна, Ґміна Явоже, Цешинський повіт, Бельський повіт  ?
Засновано	Бельсько - XI століття Бяла - 1560
Перша згадка	1312
Магдебурзьке право	Бельсько - 1312 Бяла - 1723
Площа	124,51 км²
Населення	174534 (2011)[2]
· густота	1411 (2008[3]) осіб/км²
Висота НРМ	262-1117  м
Міста-побратими	Вольфсбург (25 травня 1998)[4], Гренд-Репідс (22 жовтня 1991)[5], Крагуєваць (18 травня 2002)[6], Лілінталь[7], Монреале[8], Жиліна (13 жовтня 1997)[9], Безансон (25 травня 2000)[10], Акко (30 травня 1997)[11], Бая-Маре (19 травня 2001)[12], Тржинець (15 грудня 1999)[13], Бердянськ (17 вересня 2000)[14], Фрідек-Містек (14 липня 1999)[15], Кіркліссd (13 жовтня 1997)[16], Ньїредьгаза (9 червня 2018)[17], Сольнок (23 вересня 1995)[18], Устка (20 липня 2002)[19], Донауштадт (22 березня 2009)[20], Тіне[d][7], Ранкагуа[7], Шицзячжуан[8], Стадсканал[7], Ольштин
Телефонний код	(48) 33
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	S
GeoNames	3103402
OSM	r2425988 ·R
SIMC	0923584
Поштові індекси	43-300 до 43-382
Міська влада
Вебсайт	um.bielsko.pl
Мапа
Логотип Бельсько-Бяли
Бельсько-Бяла у Вікісховищі

Перші згадки про місто Бельсько датовані 1312 роком. У 1951 році міста Бельсько і Бяла Краковська (міський статус з 1723 роки) були об'єднані. При цьому місто Бельсько входило до складу Сілезії, а Бяла — до складу Малопольщі.

Історія

Історія міста до об'єднання в 1951 році

Докладніше: Бельсько та Біла-Краковська

Історія Бельсько-Бяли

Панорама Старого Міста

Більсько-Бяла з польоту літака

Пам'ятник Болеку та Льолеку

1 січня 1951 року Біла Краківська була об'єднана з Бєльсько в одне місто Бєльско-Біла^[21]. У 1952 році було ліквідовано Польський будинок праці, заснований за часів Австрійської Польщі^[22]. 25 листопада 1956 року в Бельсько-Бялій почали друкувати тижневик Хроніка Бескидів^[pl], які до 1989 року видавалася органом Робітничої об'єднаної партії (PZPR), а з 4 січня 1990 року незалежне періодичне видання. У 1957 році у Бельсько-Бяла  було засновано Товариство землевласників^[23]. У 1969 році побудувався ляльковий павільйон на місці зруйнованої синагоги напроти театру, а з 1975 року — галерея сучасного мистецтва BWA в якому проводилися фестивалі такі як Тиждень культури Бескидів чи Бельська осінь^[24].

Під час польської кризи 1968 року мер міста Мечислав Мочар звинуватив у розпалюванні студентських протестів «сіоністів», і зажадав їхнього вигнання до Ізраїлю. Він наголошував на єврейському походженні головних винуватців протестів у Варшавському університеті. Згідно з його словами, боротьба з сіонізмом не мала нічого спільного з антисемітизмом. У результаті цієї кампанії кількість євреїв у Бельсько-Бялій скоротилася з 456 до 50 осіб, які продовжували асоціювали себе з релігійною громадою^[25]. 

У 1971 році було ліквідовано трамвайні лінії, вирішивши таким чином розширити рух громадського транспорту, що мав базуватися тільки на автобусах. У 1970—1980 роках розпочалося будівництво багатоповерхівок^[26]. 

У 1971 році було створено Завод Малолітражних Автомобілів на підставі угоди між польською компанією «FSO» і «Fiat» для виробництва за ліцензією польської версії «Fiat 126» під маркою «Polski Fiat 126p» на базі невеликого заводу з виробництва мотопомп «Polmo». «Fiat 126p» став найпопулярнішим польським автомобілем та отримав через свою невелику габаритність прізвисько «малюк» (пол. Maluch). З 1972 р по 1983 р підприємство випускало також автомобілі «FSO Syrena», виробництво яких було передано із заводу «FSO» у Варшаві. Для розширення виробництва польських фіатів в 1975 році побудований новий завод в Тихах, а на заводі у Бельсько-Бялій залишилося виробництво двигунів. У 1991 році компанія була приватизована і отримала назву «Fiat Auto Poland»^[27][28].

 У 1975—1998 роках місто було адміністративним центром Бельського воєводства^[26]. 

Економічна криза після 1989 року позначилися на промислових районах міста. Найбільш постраждала текстильна промисловість, яка майже зникла з Бельсько-Бяли^[26]. У 2001 році на базі Бельської філії політехнічного університету в Лодзі відкрилися гуманітарний та політехнічний факультативи^[29]. У 2001—2009 роках на місці зруйнованих текстильних заводів «Lenko» та «Finex» було збудовано торгівельно-розважальний центр «Galeria Sfera»^[30]. 

З 1 січня 1999 року після нової адміністративної реформи, Бельсько-Бяла увійшла до складу Сілезького воєводства^[26]. У 2018 році на місцевих виборах переміг Ярослав Клімашевський, який нині очолює уряд в Бельсько-Бялій^[31].

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[2][32]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	82307	15028	57267	10012
Жінки	92227	14323	54663	23241
Разом	174534	29351	111930	33253

Культура

У місті розташована Студія мальованих фільмів, яка випустила мультсеріал «Болек і Льолек».

Економіка

Наприкінці 2021 року в Бельсько-Бялі було зареєстровано 27 799 суб'єктів національної економіки, з яких більшість (96,13%) становили суб'єкти приватного сектора.^[33] Більшість фірм (26 619) — це малі підприємства, що наймають до 9 працівників, а лише три фірми мали понад тисячу працівників. Галузева структура фірм у місті виглядала так:

• гуртовий і роздрібна торгівля – 25%
• професійна, наукова і технічна діяльність – 14%
• будівництво – 12%
• промислове виробництво – 10%
• управління нерухомістю – 7%
• охорона здоров'я та соціальна допомога – 7%
• інша діяльність – 7%
• транспорт і складське господарство – 6%
• освіта – 5%
• фінанси та страхування – 4%
• розміщення та харчування – 3%

Рівень безробіття в Бельсько-Бялі наприкінці 2021 року становив 2,2%, що було нижче за середній показник по країні та воєводстві. Коефіцієнт зайнятості становив 458 осіб на 1000 жителів, а середня місячна брутто заробітна плата в місті становила 5789,65 злотих, що відповідає 96,5% середньої брутто зарплати по країні. Найвищі зарплати отримували працівники у секторі інформації та комунікацій (в середньому 7442 злотих брутто).^[34] Місто характеризувалося позитивним сальдо наїздів на роботу – 24 302 особи приїжджали на роботу з-за меж гміни, а 4700 мешканців працювали в інших містах. Провідними секторами зайнятості були промисловість і будівництво (42,9%), послуги (21,3%), фінансовий сектор (2,3%) та сільське господарство (0,9%).^[35]

Спорт

Міський стадіон, 2015 рік

У 2022 році в Бельсько-Бялі зареєстровано 71 спортивний клуб та союз, а також 68 учнівських, парафіяльних та інших клубів, що не ведуть господарську діяльність.^[36] Найбільш відомі клуби — Подбескідзе Бельсько-Бяла (TSP) та BKS Stal Bielsko-Biała.

BKS Stal, заснований у 1927 році, має чоловічу футбольну команду та титуловану жіночу волейбольну секцію.

Інші відомі клуби — BBTS Bielsko-Biała (чоловічий волейбол) та Rekord Bielsko-Biała (футзал і футбол).

Відомі люди

Уродженці

• Рафал Антонєвський (* 1980) — польський шахіст, гросмейстер.
• Богдан Смолень (1947—2016) — польський комедійний актор
• Еріх Кольбенгаєр (1852-1927) — радник уряду, будівельний радник, архітектор, інженер, директор ц. к. Державної промислової школи у Чернівцях, професор, збирач буковинської селянської вишивки.

Померли

• Зофія Коссак-Щуцька (1889—1968) — польська письменниця.
• Еріх Кольбенгаєр (1852-1927).