Белуджійська мова

Белуджійська мова (балучі, балочі) — мова белуджів. Поширена в Пакистані, Ірані, Афганістані, Туркменістану, Омані й ОАЕ. Загальна чисельність фонів — понад 7,5 млн осіб (станом на кінець 1990-х), у тому числі в Пакистані — близько 6 млн осіб, в Ірані — 1—1,2 млн осіб, в Афганістані — 200 тис., в Омані — 130 тис., в ОАЕ — близько 100 тис., у Туркменістані — 38 тис. осіб.

Белуджійська мова
بلوچی
Поширена в	Пакистан,  Іран,  Афганістан,  Туркменістан,  Оман,  ОАЕ
Носії	7,5 млн
Писемність	Арабська абетка, кирилиця
Класифікація	Індоєвропейська родина Індоіранська гілка Іранська група Північно-західна підгрупа
Офіційний статус
Офіційна	Белуджистан
Коди мови
ISO 639-2	bal
ISO 639-3	bal — белуджійська (загальна) bgp — східна bgn — західна bcc — південна
IETF	bal

Белуджійська мова належить до іранських мов (північно-західна група). Традиційно поділяється на 2 основних групи діалектів — західну та східну. Дрібніша класифікація Елфенбейна виділяє вимови рахшанійську (афганський, келатський, чагай-харанський, панджгурський, прикордонний, мервський чи туркменський, діалекти), сараванську, лотунійську, кечійську, прибережну та Східних гір.