Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Іван Васильович Бейко (нар. 11 квітня 1937, Брідок, Заставнівський район Чернівецька область) — український учений у галузі інформатики. Доктор технічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2002 р.
| Бейко Іван Васильович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 11 квітня 1937 (87 років) Брідок, Заставнівський район, Чернівецька область, Україна |
| Місце проживання | Київ |
| Країна |  СРСР →  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | інформатик |
| Alma mater | ЧНУ імені Юрія Федьковича |
| Галузь | прикладна математика |
| Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка МАУП НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського Інститут математики НАНУ |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
| Науковий керівник | Бублик Борис Миколайович |
| Діти | Славова Тетяна Іванівна, Бейко Талина Іванівна, Бейко Тарас Іванович |
Народився у селі Брідок Заставнівському районі Чернівецькій області.
1959 закінчив фізико-математичний факультет Чернівецького державного університету.
У 1959—1961 рр. — учитель математики і фізики Стрілецько-Кутської СШ. З 1961 р. — молодший науковий співробітник, аспірант Інституту кібернетики АН УРСР (м. Київ). З 1963 р. переведений до аспірантури Інституту математики АН УРСР (м. Київ), яку достроково закінчив захистом кандидатської дисертації «Ітераційні методи чисельного розв'язання задач оптимального переслідування». Ці наукові результати були включені до програми Всесвітнього конгресу математиків (1965).
З 1964 р. — молодший, а згодом — старший науковий співробітник Інституту математики АН УРСР, з 1977 р. — доцент, а згодом професор Факультету кібернетики КДУ ім. Т. Шевченка.
1993 захистив докторську дисертацію: «Побудова математичних моделей для дослідження причинно-наслідкових залежностей в умовах неповних даних» і отримав звання професора. З 2003 р. — директор Українсько-Угорського інституту кібернетики та інформаційних технологій ім. Арпада Гьонца Президентського університету Міжрегіональної Академії управління персоналом, засновник і завідувач кафедри прикладної математики та програмування УУІКІТ (м. Київ). З 2008 р. — професор кафедри математичної фізики Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут».
І. В. Бейко успішно поєднує науково-педагогічну діяльність із великим спортом у складі збірної команди КПІ завоював срібну медаль у змаганнях за Кубок України з волейболу (Гурзуф, 2010, 70+), має І спортивний розряд з великого тенісу — наука допомагає спорту, а спорт — науці.]. Його дочка — колишня тенісистка, нині тренерка Талина Іванівна Бейко, онуки — футболісти Вадим Дмитрович та Мирослав Дмитрович Славови, онучки — австрійська гімнастка Оксана Дмитрівна Славова, тенісистки Марія Олегівна та Марта Олегівна Костюк.
Створив наукову школу оптимального моделювання, прогнозування і керування. Вперше розв'язав проблему повної керованості неавтономних систем і побудував числові алгоритми для екстремального керування в диференційних іграх та ієрархічно-керованих системах. Керував спільними українсько-німецькими дослідженнями у розробках новітніх інформаційних технологій, читав лекції в університетах Німеччини, Канади, Бельгії, Австрії.
Опублікував понад 200 наукових праць. Отримав 3 авторських свідоцтва на винаходи, має запатентовані винаходи.
Підготував 20 кандидатів та 2-х докторів наук (6 — у зарубіжних наукових центрах). Обраний членом Міжнародної асоціації радіоекологів.
Нагороджений премією Міносвіти УРСР за найкращу наукову працю (1986). Лауреат Нагороди Ярослава Мудрого АН ВШ України (2005). З 2004 р. — член Президії Академії наук вищої школи України. З 2010 р. — Головний учений секретар АН ВШ України.
Нагороджений премією Міносвіти України за кращу наукову працю, знаком «Відмінник освіти України», Нагородою Ярослава Мудрого АН вищої школи (АН ВШ), медаллю «За вагомий внесок у розвиток освіти і науки». Обраний членом Міжнародної асоціації радіоекологів, академіком (2002), членом президії (2004) і головним ученим секретарем (2010) АН ВШ України.[1]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
