Батюто Павло Йосипович

Павло Йосипович Батюто (нар. 28 березня 1969) — радянський та білоруський футболіст, що виступав на позиції півзахисника. По закінченні виступів на футбольних полях — білоруський футбольний тренер. Відомий за виступами насамперед за клуб «Німан» з Гродно, у складі якого зіграв понад 130 матчів у білоруській вищій лізі.

Павло Батюто
Особисті дані
Повне ім'я	Павло Йосипович Батюто
Народження	28 березня 1969(1969-03-28)[1] (55 років)
	Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Білорусь
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1989 «Таврія» (Сімферополь) 2 (0) 1989—1998 // «Хімік»/«Німан» (Гродно) 219 (24) 1994-1995 →  «Кардан Флаєрс» (Гродно) 5 (1) 1997—1998 →  «Німан-2» (Гродно) 11 (7) 1999 «Ліда» 12 (0) 1999–2001 «Айнтрахт» (Шверин) 17+ (4) 2001-2002 «Німан» (Гродно) 15 (0) 2002-2005 «Підляшшя» (Біла Підляська) 6+ (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2005–2007 «Німан» (Гродно) (тренер) 2008 «Ліда» 2010 «Белкард» (Гродно) (тренер) 2011 «Белкард» (Гродно) 2012-2014 «Сморгонь» 2016 «Торпедо» (Мінськ) 2016–2020 «Німан» (Гродно) (тренер)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Павло Батюто народився в Мінську, де й розпочав займатися футболом в СДЮШОР «Зміна». У команді майстрів дебютував у 1989 році в команді першої ліги СРСР «Таврія» з Сімферополя, проте зіграв у сімферопольській команді лише 2 матчі, та повернувся до Білорусі, де став гравцем команди другої ліги «Хімік» з Гродно. З першого року виступів він стає одним із гравців основного складу команди, та зіграв у другій лізі за гродненську команду загалом 97 матчів. З 1992 року Павло Батюто грає у складі гродненської команди, перейменованої в «Німан», у білоруській вищій лізі, а в сезоні 1992—1993 років став у складі команди володарем Кубка Білорусі. До 1995 року залишався основним гравцем клубу, проте пізніше втратив місце в основі клубу, та грав за його фарм-клуби.

На початку 1999 року Батюто перейшов до іншого клубу білоруської вищої ліги «Ліда», в якому грав протягом півроку, після чого грав у нижчоліговому німецькому клубі «Айнтрахт» (Шверин). У 2001 році повернувся до «Німана», й хоч вже не був футболістом основного складу, допоміг команді вибороти срібні медалі першості країни 2002 року. У кінці 2002 року став гравцем нижчолігового польського клубу «Підляшшя» (Біла Підляська), в якому грав до 2005 року, після чого завершив виступи на футбольних полях.

Тренерська кар'єра

Після завершення виступів на футбольних полях Павло Батюто відразу розпочав тренерську кар'єру на посаді помічника головного тренера свого колишнього клубу «Німан», на якій працював до 2007 року. У 2008 році Батюто очолював також свій колишній клуб «Ліда». У 2010 році Павло Батюто спочатку став асистентом головного тренера, а в 2011 році головним тренером гродненської команди «Белкард». У 2012—2014 році Павло Батюто був головним тренером команди «Сморгонь». У 2016 році Батюто протягом кількох місяців був головним тренером команди «Торпедо» Мінська. Після завершення роботи в мінському клубі Батюто став асистентом головного тренера гродненського «Німана», працював на цій посаді до травня 2020 року, після чого покинув роботу за сімейними обставинами.^[2]

Титули і досягнення

• Володар Кубка Білорусі (1):

«Німан» (Гродно): 1992–1993

Примітки

1. https://www.transfermarkt.com/transfermarkt/profil/spieler/442957
2. Павел Батюто покинул тренерский штаб «Немана» [Архівовано 5 лютого 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

• Профіль на офіційному сайті «Таврії» (Сімферополь) [Архівовано 20 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
• Тренерський профіль (рос.)
• Профіль на сайті ФК «Німан» [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] (рос.)