Барило

Бари́ло^[1][2][3] (від пол. baryła < італ. barile < лат. barilla, barillus, звідси також «барель»)^[4], бочо́нок^[5] — бондарний виріб; невелика посудина для рідини (найчастіше з дерева) з двома днищами і опуклими стінками, стягнутими обручами; невеличка пузата бочка. Використовувалася для зберігання води, меду, вина, пива тощо.

Барило

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Барило (значення).

Синоніми — бари́лечко^[3], бари́лко^[2][3], бари́лочко^[3], бари́льце^[2][3], бариля́ка^[3], барильчи́на^[3], бочо́нок^[6], а також пуза́нь, пуза́нчик, пухтїй, черева́нь, черевко́, бруха́ч^[3], у західних діалектах — ґеле́та^[7]. Маленький бочонок також називався бочалка^[8].

Барильце для коньяку

Бочки й барило

Гедвіґ Генке Сценка в італійському винному льосі, 1887

У культурі

Фразеологізми української мови:

• П'я́ний як бари́ло — дуже сп'янілий; п'яний — аж валяється; п'яний, що й стежки не бачить^[2][9].
• Не смійся, барило, сам кухвою станеш — чужому лихові не смійся: не знаєш, що тебе жде^[9].

В піснях

• Ой лопнув обруч коло барила, Дівчина козака та й обдурила…^[10].

У літературі

• «Барильце амонтильядо» — оповідання Едгара По.

Інше

• «Барильцями» («бочонками») називають фішки з номерами, вживані для гри в лото.
• Барило — старовинна міра об'єму

Див. також

• Анкерок
• Кег

Примітки

1. Барило // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
3. Словарь української мови 1909 р. (Б. Грінченко)
4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
5. Бочонок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
6. Словарь росийсько-український 1893—1898 рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
7. Ґелета // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
8. Бочалка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
9. Російсько-український словник сталих виразів 1959 р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
10. Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. — Київ: Музична Україна, 1991; Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. — Київ: Криниця, 2007.