Loading AI tools
бразильська антимонархічна революціонерка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Барбара Перейра де Аленкар (порт. Bárbara Pereira de Alencar; 11 лютого 1760, Ешу (Пернамбуку) — 18 серпня 1832, Фронтейрас, Піауї) — бразильська революціонерка, активна учасниця Пернамбуканської революції та створення Екваторіальної конфедерації. Перша політув'язнена в історії Бразилії. Національна героїня Бразилії.
Барбара де Аленкар | |
---|---|
порт. Bárbara Pereira de Alencar | |
Народилася | 11 лютого 1760 Exud, Пернамбуку, Бразилія, Португальська імперія, Португальське королівство |
Померла | 18 серпня 1832 (72 роки) Fronteirasd, Піауї, Бразилія |
Країна | Бразилія |
Діяльність | революціонерка, політична активістка, торговець |
Знання мов | португальська |
Учасник | Пернамбуканська революція і Екваторіальна конфедерація |
Родичі | Miguel Arraesd |
Діти | Tristão Gonçalvesd, José Martiniano Pereira de Alencard і Жозе де Аленкар |
Нагороди | Livro dos Heróis e Heroínas da Pátriad |
Сайт | barbaradealencar.org.br |
Народилася у Бразилії. Португальського походження. Одружилася з португальським торговцем Хосе Гонсалвішем ду Сантосом. Допомагала чоловікові в торговельних операціях. Народила чотирьох синів-революціонерів, двоє з яких загинули в ході революції за Екваторіальну конфедерацію.
У 1817 році активно підтримала синів й сама брала участь у підготовці та проведенні Пернамбуканської революції — однієї із перших спроб створити незалежний уряд в Бразилії.
Після придушення повстання силами португальської монархії її сімейне майно було конфісковано, Барбару де Аленкар заарештували і піддали тортурам за її політичні погляди під час революції. Вважається першим політв'язнем в історії Бразилії[1].
Рятуючись від політичних переслідувань, кілька разів змінювала місце проживання. Померла в 1832 році в м. Фронтейрас, Піауї.
Її онуком був письменник Жозе де Аленкар, а письменник Пауло Коельо — нащадок Барбари Перейри де Аленкар у шостому поколінні.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.