Банкноти євро

Банкноти євро — банкноти валюти єврозони (євро). Банкноти перебувають в обігу з 2002 року, випускаються Європейським центральним банком. На кожній банкноті присутній підпис президента ЄЦБ. Випускаються банкноти номіналом 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 євро. На відміну від монет євро банкноти мають єдиний дизайн, хоча випускаються різними державами.

Банкноти євро другої серії (2013-2019)

Банкноти євро першої серії (2002-2013)

З кінця 2018 року заплановано припинити випуск банкноти номіналом 500 євро, однак існуючі в обігу банкноти залишаться дійсними назавжди.^[1]

Номінал банкнот

2002 рік випуску

Зображення		Номінал	Розмір (мм)	Основний колір		Дизайн		Положення коду емітенту
Лицьова сторона	Зворотна сторона					Стиль	Століття
		5 євро	120 × 62 × 0,12		Сірий	Античність	до V	left image edge [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.]
		10 євро	127 × 67 × 0,12		Червоний	Романський стиль	XI — XII	8 o'clock star [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.]
		20 євро	133 × 72 × 0,12		Блакитний	Готика	XIII — XIV	9 o'clock star [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.]
		50 євро	140 × 77 × 0,12		Помаранчевий	Ренесанс	XV — XVI	right image edge [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.]
		100 євро	147 × 82 × 0,12		Зелений	Бароко і рококо	XVII — XVIII	right of 9 o'clock star [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.]
		200 євро	153 × 82 × 0,12		Жовтий	Модерн	XIX — XX	above 7 o'clock star [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.]
		500 євро	160 × 82 × 0,12		Фіолетовий	Сучасна архітектура	XXI — XXI	9 o'clock star [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.]

2013-2019 рік випуску (серія «Europa»)

Зображення		Номінал	Розмір (мм)	Основний колір		Дизайн		Введення в обіг
Лицьова сторона	Зворотна сторона					Стиль	Століття
		5 євро	120 × 62 × 0,12		Сірий	Античність	до V	2 травня 2013
		10 євро	127 × 67 × 0,12		Червоний	Романський стиль	XI — XII	23 вересня 2014[2]
		20 євро	133 × 72 × 0,12		Блакитний	Готика	XIII — XIV	25 листопада 2015
		50 євро	140 × 77 × 0,12		Помаранчевий	Ренесанс	XV — XVI	4 квітня 2017
		100 євро	147 × 77 × 0,12		Зелений	Бароко і рококо	XVII — XVIII	травень 2019
		200 євро	153 × 77 × 0,12		Жовтий	Модерн	XIX — XX	травень 2019

Дизайн

Дизайн банкнот розробив Роберт Каліна, його обрав серед 44 конкурсних робіт 3 грудня 1996 року консиліум Європейського монетарного інституту.

Кожна банкнота має свій розмір і колір. На кожній банкноті присутній прапор Євросоюзу, абревіатура «ЄЦБ» п'ятьма мовами (BCE, ECB, EZB, EKT, EKP), карта Європи, назва валюти «євро» в латинської та грецькій («ΕΥΡΩ») транскрипції, підпис поточного президента ЄЦБ. Додатково зображені 12 зірок прапора Євросоюзу.

Також на банкнотах зображені приклади європейської архітектури різних стилів і періодів історії.

Мости, зображені на купюрах, є вигаданими спорудами^[3]. Але, починаючи з 2011 р., по ідеї уродженця міста Спейкеніссе у Нідерландах дизайнера Робіна Стама у Спейкіеніссе було побудовано сім нових невеликих мостів, які відтворюють мости з семи існуючих банкнот євро.

На карті Європи зображені наступні заморські території: Азорські острови, Французька Гвіана, Гваделупа, острова Мадейра, острів Мартиніка, острів Реюньйон і Канарські острови. Кіпр і Мальту не показано, оскільки приєдналися до Євросоюзу лише 2004 року. Крім того, Мальта занадто мала для зображення на карті в прийнятому масштабі. Мінімальна площа, яку можливо зобразити становить 400 км²^[4].

У наведених вище ілюстраціях використано підпис Віма Дейсенберга, який пізніше замінили на підпис нового голови Європейського Центробанку Жана-Клода Тріше^[4] та згодом на підпис його наступника — Маріо Драґі.^[5]

8 листопада 2012 року чинний Президент ЄЦБ Маріо Драгі анонсував другу серію банкнот євро — серію «Європа». Першою банкнотою в новій серії є банкнота €5, що була введена в обіг 2 травня 2013 року. Повний дизайн нових банкнот €5 був представлений ​​на заході в Археологічному музеї у Франкфурті-на-Майні 10 січня 2013 року.^[6] Варіанти назви валюти та центрального банку було доповнено кириличними («ЕВРО» та «ЕЦБ» відповідно), у зв'язку з приєднанням Болгарії до ЄС.^[7]

Наступною оновленою банкнотою стала банкнота €10, що введена в обіг 23 вересня 2014 року. Дизайн нової банкноти оприлюднений 13 січня 2014 року у Франкфурті.^[8][2]

24 лютого 2015 року був оприлюднений дизайн нової банкноти €20, що введена у обіг 25 листопада 2015 року.^[9][10]

5 липня 2016 року був оприлюднений дизайн нової банкноти €50 (серії «Європа»), введення в обіг якої відбулося 4 квітня 2017 року.^[11][12]

17 вересня 2018 були представленні банкноти в 100 та 200 євро, їх випуск в обіг відбудеться в травні 2019.^[13]

Захист від підробок

Банкноти євро друкуються на папері з бавовняного волокна, що збільшує їх термін служби та ускладнює підробку^[14]. Номери євро банкноти отримують відповідно до певних математичних правил^[15], саме тому, навіть у пачці з щойно надрукованими купюрами, не можлива нумерація з кроком 1, тобто (0001; 0002; 0003; тощо).

Для осіб з обмеженими можливостями

Банкноти євро, так само як і монети євро розроблялися за участі організацій, що представляли інтереси сліпих. Їх можуть використовувати як частково сліпі люди (бачать банкноту, але не можуть прочитати текст), так і повністю сліпі. Для цього розмір банкноти поставлений в залежність від її номіналу (чим більший номінал, тим більший розмір). Превалюючий колір банкнот чергується між «теплим» і «холодним» у банкнот з сусіднім номіналом. Напис з номіналом рельєфний.

Цікавий факт

• Центробанк ЄС друкує також сувенірні купюри номіналом 0 євро, котрі, щоправда, не мають реальної купівельної спроможності^[16]. Одну з таких банкнот випустили в Україні у 2024 році. На ній зображено «Золоті ворота», які входять до списку Світової спадщини ЮНЕСКО^[17]. Вартість однією купюри 0 євро складає 200 гривень^[18].

Примітки

1. ECB ends production and issuance of €500 banknote [Архівовано 9 червня 2020 у Wayback Machine.] // European Central Bank, May 4, 2016 (англ.)
2. New €10 banknote unveiled in Frankfurt today // European Central Bank, 13 January 2014. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 13 січня 2014.
3. Штибенц, Вульф. Мосты на банкнотах евро: вымысел и реальность / news.euro-coins.info, 20.01.2012. Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 29 вересня 2020.
4. European Central Bank. The Euro: Banknotes: Design elements (англ.). Europa web portal. Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 20 січня 2011. The banknotes show a geographical representation of Europe. It excludes islands of less than 400 square kilometres because high-volume offset printing does not permit the accurate reproduction of small design elements.
5. Euro design elements // Сайт ECB [Архівовано 29 липня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
6. The «Europa» series of banknotes // Сайт ECB [Архівовано 11 серпня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
7. Europa Series Design // The Euro: Our Money, an official European Central Bank website [Архівовано 13 травня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
8. Information sheet — The new €10 // European Central Bank, 26.11.2013 [Архівовано 21 жовтня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
9. 24 February 2015 — New €20 banknote unveiled in Frankfurt today // ECB, PRESS RELEASE [Архівовано 6 січня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
10. Europa series of euro banknotes [Архівовано 13 серпня 2015 у Wayback Machine.] // ECB
11. Eurosystem prepares introduction of new €50 banknote [Архівовано 19 червня 2016 у Wayback Machine.] // ECB, 16 June 2016(англ.)
12. ECB unveils new €50 banknote // ECB, PRESS RELEASE [Архівовано 6 липня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
13. В ЄС представили нові купюри 100 і 200 євро [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.] korrespondent.net, 17.09.2018
14. European Central Bank. How the Euro Became Our Money. — Europa web portal, 2007. — С. 42—43. — ISBN 92-9181-986-7.
15. Как отличить настоящие евро от фальшивых (рос.). «NEWSru.com». 5 липня 2007. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 14 січня 2011.
16. Zero Euro (англ.)
17. Украина, Комментарии (15 січня 2024). Нуль євро: в Україні випустили нові колекційні купюри. Коментарі Україна (укр.). Процитовано 20 січня 2024.
18. Музейна крамничка. Софія Київська (англ.). Процитовано 20 січня 2024.