Бандикота

Бандикота^[1] (Bandicota) — рід гризунів підродини мишевих. Поширені в Південній та Південно-Східній Азії. Викопні рештки бандикот відомі з верхнього пліоцену Індії^[2].

Не плутати з Бандикути.

Бандикота
Бандикота бенгальська
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Мишоподібні (Rodentia)
Родина:	Мишеві (Muridae)
Триба:	Rattini
Рід:	Бандикота (Bandicota) Gray, 1873
Види
Bandicota bengalensis Bandicota indica Bandicota savilei
Вікісховище: Bandicota

Види

Виділяють три види:^[3][2][4]

• Бандикота індійська (Bandicota indica);
• Бандикота бенгальська (Bandicota bengalensis);
• Bandicota savilei.

Етимологія

Слово "бандикота" походить від назви цих гризунів мовою телугу: пандікокку(పందికొక్కు), що буквально означає "щур-свиня", "свиний щур"^[5].

Опис

Всі бандикоти доволі великі гризуни (найбільша — індійська). Довжина тіла досягає 49 см, вага може перевищувати 1,5 кг. Хвіст довгий, рівний тілу за довжиною. Загалом зовнішній вигляд характерний для мишевих, однак морда доволі широка і закруглена. Колір шерсті загалом сірий, живіт світлий.^[6]

Спосіб життя

Бандикоти всеїдні. Поблизу людських поселень харчуються відходами, також в значній кількості їсть рослинний корм (насіння і зерна). Спосіб життя всіх трьох видів доволі схожий. Живуть в глибоких норах, зазвичай риють їх в землі поза людськими житлами. В норах роблять запаси фруктів і зерна, вага яких може досягати кількох кілограмів.

Розповсюдження

Ареал бандикот дуже широкий. Часто на одній території може мешкати кілька видів^[4]. На всьому своєму ареалі бандикоти — звичайні синантропні гризуни, хоча можуть мешкати й у малонаселеній місцевості^[3].

На всьому ареалі поширення бандікоти численні та не потребують захисту.^[7] Їх часто вживають в їжу, особливо в країнах Південно-Східної Азії. Ці гризуни є носіями збудників небезпечних хвороб. Всі бандикоти, особливо бенгальська, є небезпечними шкідниками сільського господарства, тому місцеве населення знищує їх.

Примітки

1. Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 149.
2. Genus Bandicota (англ.). Wilson's and Reeder's Mammals of the World. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 14 февраля 2011. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
3. S.H.Prater. The Book of Indian Animals. — Third (Revised) edition. — Bombay : Bombay Natural History Society, 1971. — С. 211-212.
4. Bandicota indica (англ.). Wilson's and Reeder's Mammals of the World. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 15 февраля 2011. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
5. Bandicoot (англ.). Digital Dictionaries of South Asia. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 15 февраля 2011. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
6. Жизнь животных, под ред. С.П.Наумова и А.П.Кузякина. {{{Заголовок}}}. — М. : «Просвещение», 1971. — Т. 6. — С. 224-225. — 300000 прим.
7. Bandicota indica (англ.). The IUCN Red List of Threatened Species. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 14 февраля 2011. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)