Банатська Січ

Банатська Січ — це військове формування, що розташовувалося на території Австрійської імперії, в провінції Банат з 1785-го по 1790-й роки.

Історія

Після служби в османському підданстві частина козаків Задунайської Січі звернулася до австрійського імператора Йосифа II з проханням, на певних умовах, дозволити жити в його володіннях. Такий дозвіл козаки отримали, зокрема велику роль відіграло бажання імператора взяти реванш у росіян, що переманили на територію Нової Сербії та Слов'яносербії сербських пандурів. У 1785 році колишні запорожці перейшли на землі в провінцію Банат, на береги річки Тиси в її нижній частині (нині — це територія Сербії), ставши австрійськими підданими. Козаки, разом з підрозділами граничар, складали частину Військового Кордону Австрійської імперії супроти Османської імперії. Так виникла Банатська Січ^[1].

На Тисі козаки прожили 20 років та у 1804–1805 роках більша частина осіла на території Сейменів^[2].

Література

• В. Мільчев «Запорожці на Військовому Кордоні Австрійської імперії 1785—1790 рр.» Запоріжжя, «Тандем-У» 2007

Примітки

1. В. С. Власов. Історія України. — Київ : «Генеза», 2008. — С. 280 - 281.
2. Казачий Порядник. О.Данкир, Г.Кочиев, С.Ходов, В.Юрив [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.], Банатская Сечь.